Пантелеймон Куліш. Повість про український народ

Березень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
363 переглядів

Львів: Літопис, 2006.

Уперше опублікована завдяки неуважності цензора 1846 року в кількох числах петербурзького дитячого журналу, а згодом і окремим виданням, «Повість про український народ» є втіленням радикальних політичних поглядів молодого Пантелеймона Куліша. У цьому першому за 160 років перевиданні текст подано в українському перекладі, а також мовою ориґіналу – російською – зі збереженням тогочасного правопису. Краще зрозуміти історичний контекст і наслідки написання «Повісти» допомагає інформативна вступна стаття упорядника Василя Івашківа.

Призначений, як вказав у підзаголовку сам автор, для дітей старшого віку нарис не перевантажений датами, історичні постаті й події зображено яскраво та однозначно. Українську історію подано насамперед як історію козацтва, історію повстань під козацьким проводом, метою яких було зреалізувати природне право народу на самобутність. До того ж автор прагне запевнити читача в тяглості української державницької традиції та спадкоємності національної історії, а заразом вписати цю історію у світовий контекст, говорячи про Україну як про перепону, що оберігала світове християнство від натиску «невірних».

У «Повісті» дуже чітко виявилося Кулішеве модерне бачення нації. Куліш описує Україну за козацької доби як демократичний устрій, попри всі утиски, яких зазнавав «простолюд»: «За Богдана Хмельницького судові закони жили в устах народу, який виносив вироки, його скликали на невеличкі ради в селах і на важливі – в містах; кожний знав тоді, що він дійсний член нації, кожний обертав у своїй голові політичні ідеї; не обмежувався тільки своєю хатою, своїм селом, містом <...>, і якби тривав такий порядок, що його встановив Богдан Хмельницький, в Україні так само б міцно із власних джерел розвинулась цивілізація, як і в західних країнах Европи».

Кулішеві вдалося витворити дуже цілісну візію, яскравий зразок національного міту, що спирається на образи історичних осіб та описи історичних подій, якими вони закріпилися у фольклорних текстах. Україна козацької доби постає саме тією ідеальною спільнотою, що чудово надається через ідентифікування з нею до творення національної самототожности. Романтичний ореол лицарства, закріплений за козацтвом у фольклорі, перенесено на весь народ, що його Куліш із притаманним патріотичним патосом характеризує як «за поезі .ю та шляхетною вдачею ледь не перший у Европі».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Серпень 2018
До маєтку Рославців прибуває чимало незвичайних гостей, і всі вони мають відмінні, праві чи ліві,...
Володимир Шелухін ・ Листопад 2016
Велика за обсягом книжка добре знаного в Україні та за кордоном культуролога, літературознавця й...

Розділи рецензій