Тимофій Гаврилів. Повертаючись до сказаного

Квітень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
29 переглядів

Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002.

До щойно виданої збірки Тимофія Гавриліва увійшли чотири книжки віршів («Книжка минання часу», «Книжка поетичної гри»,« Книжка ремесел» і «Книжка заперечень») і прикінцевий триптих «Повертаючись до сказаного», які містять нові (принаймні, невідомі читачеві) твори, датовані кінцем минулого – початком цього десятиліття (зауважмо, що вірші львівського поета і літературознавця не виходили окремим виданням уже кілька років). Цю струнку (хай і з досить вільними і довільними переходами від римованої силаботоніки до нестрогих вправлянь із дольниками та паузниками), фонетично вишукану, вибагливо інкрустовану почасти прозорими, почасти непроникними алюзіями та багатими ремінісценціями, просякнуту винахідливо опрацьованною луною чужою слова, сповнену софістикованих розмислів і високої афористичної риторики філологічну й антологічну лірику, що в ній, либонь, найпослідовніше відбито прагнення сучасної української літератури до повернення у мітичний парадиз неокласичного мовлення, очевидно, з радісним відчуттям упізнання добре знайомого дискурсу зустрінуть поціновувачі гаврилівського віршування, – тим напевніше вони будуть заскочені жорстким ритмом довжелезних, ламаних і кутастих верлібрових рядків у трьох великих текстах, котрі завершують книжку, а надто вразить його і відверто занурена у «піну днів», у начебто чужу для такої поетики лексику і повсякденна, поліметрична і полістилістична, фарсова і макабрична, глузлива і щемна «The Farewell Elegy», де найфілологічніший із наших поетів (а чи вже тільки поетичніший із філологів?), зваживши на час, що минув, заперечує квінтесенцію свого ремесла, свою розмову, свою улюблену, п’яту нору року, мовляв «good-bye, poetry / farewell, поезіє!».

Шкода, якщо то не поетична гра!

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Квітень 2018
Більшість поезій виглядають такою собі ілюстрацією родинного фотоальбому, тобто описують умовні...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій