Любіца Арсич, Мухарем Баздуль, Ламія Бегагич... . Потяг 76. Балканський експрес

Серпень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
292 переглядів

Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.

Цього разу «Потяг 76» вирушив у мандрівку сучасною літературою Сербії, Боснії і Герцеґовини, Хорватії, Македонії та Болгарії. Попри географічне сусідство і спорідненість слов’янських мов обізнаність українських читачів із літературою цього краю, тим паче сучасною, часто обмежується Павичевим «Хазарським словником». Тимчасом цей край – батьківщина багатьох талановитих постмодерних авторів, що й намагається довести бриґада експресу. Не дарма сербський письменник і літературознавець Сава Дам’янов запевняє, що «центр постмодернізму перемістився протягом останнього десятиріччя із Заходу на Схід». Зрештою, цьому сприяла й історія Соціялістичної Федеративної Республіки Юґославія, назву якої – SFRJ – Сава Дам’янов прочитує як Science Fiction Республіка Югославія.

Отже, сучасні кордони та відмінні ідеології не перешкодили творам балканських письменників потрапити до спільного вагона. Поезію тут представлено добірками шістьох авторів – сербів Ласла Блашковича та Звонка Карановича, хорвата Симо Мраовича, болгар Марина Бодакова та Ґеорґі Ґосподінова і македонки Лідії Дімковської. Проте і цього матеріялу достатньо, щоб відчути все різноманіття поетичного світу Балкан.

Прозу репрезентовано набагато ширше. Серед її маґістральних тем – війна та перетворення соціялістичної федерації на незалежні країни; ці події подано через історії окремих «маленьких» людей, через їхній особистий досвід і трагедію. Якщо подолати стереотипне сприйняття Балкан як екзотичного краю, овіяного романтикою безладу, його історія та сьогодення дає змогу під новим кутом поглянути на цінності західного світу. Ренато Баретич саркастичними барвами малює картину політичного життя у сучасній Хорватії та кпить із мас-медій та демократії. Не менш саркастичним, подеколи наближеним до «чорного гумору» є світ Зорана Ферича, в якому кумири суспільства споживачів видаються набагато жорстокішими за реальність. Проте виміри балканської прози набагато глибші: сербка Любіца Арсич, босняки Мухарем Баздуль і Ламія Бегагич та інші зосереджуються на внутрішньому світі людини. Болгарин Алек Попов і серб Слободан Тишма відкривають фантастичні та містичні простори своїх країв.

Всі автори різні, талановиті й цікаві, тож читач зможе віднайти «свій» текст і «свого» письменника. Доповнюють враження есеї Алека Попова та босняка Ненада Величковича. Тексти присвячено надзвичайно актуальним для українців темам – визнання у межах культурної та політичної Европи, а також місце інтелектуала в сучасному світі. Стаття Алли Татаренко, інтерв’ю з Савою Дам’яновим та поезія класика сер-ської літератури Мілоша Црнянського доводять, що літературні процеси в Центральній та Східній Европі суголосні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
Спільною особливістю двох чисел альманаху «Єгупець» є спрямованість на розширення горизонту...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «...

Розділи рецензій