Богдан Загайський, Юрій Андрухович, Олександр Бойченко. Потяг 76. 2002, № 1

Вересень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
43 переглядів

Теренами українського літературного ландшафту рушив новий «локомотивний проєкт»: «Потяг 76». Потяг – то не просто собі поїзд. «Бо якби йшлося лише про поїзд, то й писалося б: поїзд. А так – потяг. Себто бажання. Або хіть. Словом, лібідо. А лібідо мусить мати об’єкт. Інакше – залізнично – кажучи, станцію призначення. Тож треба рухатися, хоч би й не було чим і куди. Тим більше – є: № 76, “Чернівці–Европа”» пояснюють співредактори Богдан Загайський, Юрій Андрухович і Олександр Бойченко. Відповідно і поділ на рубрики має суто локомотивний характер, ідеться про географічне позиціювання текстів за напрямом руху потяга, що підкріплено в самоозначенні: «центральноевропейський літературний часопис». Слід гадати, що такий топографічний формат видання не в останню чергу зумовлений присутністю великого любителя мітологічних і не мітологічних топографій Андруховича. Відтак, номер відкриває програмовий вірш Віктора Вітнера «Експрес», а далі йде п’ять розділів і «нецензурований додаток». У першому «Czernівці-Станіслаwów» – поміщено добірки поезій Рози Ауслендер, Пауля Целана, Альфреда Ґонґа, Юрія Андруховича й Тараса Григорчука; «Кілька орієнтирів» Олександра Бойченка; інтерв’ю з Василем Кожелянком, який завершив свій «дефілядннй» період і по-новому проявився в оповіданні «Чайна Ейфорія», тут-таки поданому. В другому розділі « Станіслаwów–Lwів» представлено уривки з роману Володимира Єшкілєва «Імператор повені»; «Два безвідповідальні репортажі» Тараса Прохаська; «Упокоєння крилатих душ» Віктора Неборака (інтерпретаційну версію поезії Богдана-Ігоря Антонича «Мертві авта» ); «З “Нового роману”» Юрія Андруховича; «Три оповідання» Тимофія Гавриліва; уривок із роману Юрія Винничука «Весняні ігри в осінніх садах». Третій розділ, « Lwів–Пшеmyśl» пропонує поезії Юлії Гартвіґ та Адама Загаєвського; прозу Анджея Стасюка «Із книги “Дукля”» й «Через ріку»; «Чотири вірші» Йоанни Віховської та один вірш Юрія Андруховича «More than a cult». У розділі «Budapest–Београд–Рашка» помішено уривок з ілюстрованого словника для дітей від п’яти років «Остання “Вікножирафа”» угорського письменника Петера Зилагі; оповідання сербського прозаїка Милисава Савича зі збірки «Хлопці з Рашки». Завершує часопис есей Анджея Стасюка «Опис подорожі Україною» в перекладі Тараса Прохаська («Критика» друкувала його в перекладі Костянтина Москальця – 2002, ч. 1–2) та «нецензурований додаток» Юрія Андруховича «Seven – eleven».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій