Ярина Цимбал (упорядниця). Постріл на сходах. Антологія детективної прози 20–30-х років ХХ століття

Травень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
505 переглядів

Київ: Темпора, 2015.

Антологія детективної прози двадцятих-тридцятих років, яку упорядкувала відома дослідниця літератури цього періоду Ярина Цимбал, має дати старт видавничій серії «Наші двадцяті».

До книжки увійшли твори Дмитра Бузька, Ґео Шкурупія, Юрія Смолича, Юрія Шовкопляса (цього автора, щоправда, призабуто, але в антології цей факт із надлишком компенсується). Однак із погляду чистоти і зрілости жанру «Постріл на сходах» є свідченням не блискучих досягнень наших детективістів, а, краще сказати, пошуку підходів до детективу, до якого вдавалися українські письменники, — пошуку художньо самобутнього й вартого уваги, але великою мірою принагідного.

Дмитро Бузько і Ґео Шкурупій уславилися передусім аванґардними експериментами. Бузьковим magnum opus був роман «Голяндія» з виразно формалістичним духом; головні загальновизнані досягнення Шкурупія — футуристичні поезії. У «Пострілі на сходах» маємо їхні ескапади в детектив у формі новел — як і личить аванґардистам, з особливою увагою до побудови текстів: ритміки, вигадливости композиції, підкресленням очевидности деяких прийомів (невибагливу бурю, яка в Шкурупія не дає вийти з приміщення пошти імпровізованому слідчому та його підозрюваним, подано «в лоба», з такою награною наївністю, що вона навіть здобуває певну елеґантність).

Юрій Смолич був значно ближчий до традиційних стандартів детективу. Його «Півтори людини» відповідають, хоч і не блискуче, здається, всім його вимогам. Тут радянський інженер на будівництві «Дніпрельстану» (перша назва ДніпроГЕСу часів його будівництва) мало не став жертвою підступної парочки шпигунів-к онтрреволюціонерів, які полювали на секретні креслення. Щоб заплутати інженера й читача, вони то розігрували комедію наївного шароварного націоналізму, то видавали себе за батька і доньку, що віддалися брутальній інцестуальній пристрасті. Добрим містичним акцентом є ночі на Дніпрі.

Натомість Смоличеве «Господарство доктора Гальванеску» належить радше до пригодницько-фантастичного, ніж до суто детективного дискурсу. Зате ця річ значно динамічніша, художньо довершеніша та — що істотно для цієї книжки — вільніша від ідеологічного (авто)пресинґу. У нескінченних степах Бесарабії, тимчасово зайнятих «боярською Румунією», шаленець-учений облаштував загадковий маєток. Там він проводить дивовижні досліди, наслідком яких є ультрапередова система сільського господарства. Але чомусь усі мешканці довколишніх населених пунктів бояться навіть вимовляти його ім’я — Гальванеску. Таємницю маєтку випало розгадати звичайній, здавалося б, дослідниці сільського господарства. Її студія перетворилася на справжній бойовик.

Та «серцевиною» антології є добірка прози Юрія Шовкопляса. В ній читач зустріне постійного, «серійного» непрофесійного, але напрочуд метикуватого детектива Михайла Піддубного (трохи «міс Марпл а-ля УСРР»), значно менш доладних радянських міліціонерів, а також інтриґи різного масштабу: від загублених під подушкою грошей до хитро підлаштованих убивств. Десь історії розіграно ефектно, емоційно насичено, з належними фальшивими розгадками, з увагою до дрібниць, десь — менш зграбно. Як і в більшості творів антології, в багатьох місцях ідеологічні мотиви шкодять текстові, посилюючи схематизм, вимушеність, одноманітність, передбачуваність. Але здається, що саме ці тексти мали б передусім зацікавити читача, прихильнішого власне до детективу, ніж загалом до прози першої половини минулого століття.

«Постріл на сходах», зрештою, є доброю нагодою більше говорити про так звану «жанрову» літературу періоду «Розстріляного відродження». Адже тоді наше письменство складалося не тільки з тираноборчих творів чи естетства. В інших напрямках теж відбувалося чимало цікавого.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

・ Березень 2017
Назва нарису Петра Кралюка та зображення на обкладинці книжки натякають на шпигунські пристрасті...
Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...

Розділи рецензій