Григорій Зленко. Пошук для прийдешнього. Вибрані розповіді літературного слідопита

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
138 переглядів

Одеса: Астропринт, 2004.

До книжки знаного одеського краєзнавця Григорія Зленка ввійшли джерелознавчі розвідки з історії української літератури XIX – першої третини XX століття, що друкувалися протягом останніх 15 років у фаховій та загальній пресі. За жанром ці «розповіді» є чимось середнім між популярними свого часу нарисами й оповіданнями Іраклія Андронікова і «строгим» літературознавством: від перших їх відрізняє менша белетризація і не таке послідовне «оголення прийому», від другого – брак систематичних покликів на джерела і затирання меж між наперед даним науковим знанням і знанням новим, здобутим у процесі дослідницького пошуку.

У першому розділі книжки зібрано шевченкознавчі нотатки. Одну з них присвячено коментуванню загадкової позначки Шевченка на записці Васілія Курочкіна (серпень 1860 року): «Быть первому. А в прочем, быть по сему. 182 N. р. и. Август». Над розшифруванням змісту другої частини цього запису, що має в шевченкознавстві свою літературу (перша частина є цитатою з резолюції Алєксандра II на доповіді Св. Синоду), ламав голову не один дослідник. Зленко закрив питання: виявилося, «182 N. р. и.» слід читати як «182-й № “Русского инвалида”» (у цій газеті було вміщено повідомлення про царську резолюцію). Новизною позначено й нариси про майже не відомі постаті з поетового оточення – драматурга Андрєя Ярославцова, цензора Петра Попова, книгаря Олександра Великанова та ін.

На спеціяльну увагу заслуговує змістовний розділ, присвячений Степанові Руданському (власне, кримському періодові його біографії). У 1970–1980-ті роки Микола Сиваченко підніс вивчення творчости цього поета на такий рівень, яким не можуть похвалитися дослідники навіть і деяких значніших українських письменників XIX сторіччя (на кшталт Олекси Стороженка чи Якова Щоголева). Відтоді доплив нових серйозних студій над Руданським майже припинився, тож сподіваймося, що книжка сприятиме пожвавленню дослідницького інтересу до цієї постаті.

Окремі статті збірки стосуються невідомих фактів біографії та творчости Анатолія Свидницького, Михайла Коцюбинського, Галини Журби, Євгена Плужника та інших. Особливо слід відзначити передрук двох відкривавчих статтей 1990-х років: про останні дні життя Грицька Чупринки (тут уперше в науковій літературі подано дату поетової загибелі) і про публікації протоієрея УАПЦ Миколи Хомичевського (майбутнього Бориса Тена) в журналі «Церква і життя» (1927–1928).

«Пошук для прийдешнього» охоплює лише невелику частину того, що написав дослідник останнім часом, – поза її межами залишилося чимало вартісних публікацій, тож потреба в новій книжці очевидна вже тепер.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій