Чарльз Буковські. Поштамт

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1575 переглядів

Переклад з англійської Іллі Стронговського
Київ: Факт, 2008.

Не знаю, чи дуже сперечалися про книжку Чарлза Буковскі «Поштамт» в Америці, але вихід його українського перекладу спричинив довге і бурхливе обговорення. Правда, переважно в літературних колах. Неоднозначну реакцію викликав не сам твір, а те, як молодий поет і перекладач із Житомира стронґовський (він же Ілля Стронговський) витлумачив його українською мовою. Поволі обговорення перетворилося на доволі некрасиве цькування стронґовського і тотальне знущання. Тобто показало ще раз, як далеко ще українській інтеліґенції до стандартів адекватности й толерантности.
    
Попри це, таки треба визнати, що переклад стронґовського дуже дивакуватий, місцями й дикуватий. Дехто з критиків ставив під сумнів саму механіку перекладу: мовляв, стронґовський до ладу не знає англійської, а перекладає чи то тупо за словником, чи з російського перекладу. Втім, серйозний розгляд таких тверджень потребує деяких, сказати б, дослідницьких зусиль. Наразі залишимо це питання в спокої, а точніше, на совісті самого перекладача.
    
Найбільше запитань викликає лексична стратегія українського «Поштамту». Американський листоноша ходить у кептарі, слово «ніц» повсюдно вживано на правах недбало-сленґового, і можна навести ще десятки не надто доречних у цьому контексті висловів на зразок «гепа», «то є», «льотра», котрі перетворюють текст на путівник українськими діялектами й маловідомими лайками. Власне орієнтацію на західний варіянт української мови зрозуміти можна, багато в чому вона виправдана, – проблема, однак, у тому, що на позначення елементарних речей перекладач із-поміж різноманітних слів – і то не лише суто західних – дібрав найменш уживані або вживані переважно в інакшому контексті: приміром, чудове й соковите слово «злигатися» виглядає якось дивно в цій і так штучній фразі: «Ти один із тих начитаних вражих синів, що злигаються, де тільки можна». Доволі брутальна і спрощена розмовна міська мова, якою писав Буковскі, виглядає в українському варіянті дещо інакше.
    
Словом, вийшов не зовсім переклад, а радше мовний експеримент письменника стронґовського на базі «Поштамту». Під цим кутом зору книжка видається вже значно виправданішою, а помилки й недоладності (і не лише «діялектного» характеру – можна згадати й тавтологічні надуживання, наприклад, на слово «мав» можна натрапити на одній сторінці разів із десять чи й більше) виглядають менш кричущими. Тоді такий експеримент навіть виглядає цікавим – накласти лаконічну невеселу іронію Буковскі на всіляку марґінальну, забуту, перекручену і вигадану, химерно поєднану українську лексику, така собі майже «Енеїда». Тобто слабка ланка книжки – мова – виявляється її ж досягненням. Щоправда, досягненням на любителя. Та як показує книгопродаж, любителі знаходяться.
    
Попри всю свою альтернативність, переклад стронґовського дає непогане уявлення про самий текст Буковскі, принаймні наскільки про це можна судити зі знайомства з іншою його прозою та поезією. Доведеться повторитися: «Поштамт» – для любителів Буковскі, переважно для тих, кому вже близька його поетика. У рамках невибагливого сюжету про те, як листоноша-шалопай п’є, працює, кидає працю, грає на іподромі, заводить стосунки з жінками тощо, а потім вирішує написати про це роман, розгортається типовий стримано-скептичний, але в чомусь і замилований гімн безвихідній буденності, маленькому і звичайному життю. Написаний, як завжди, дуже стильно й індивідуально, але так само як завжди – одноманітно й не без занудства. Принаймні, як на мене, ці прикрі риси притаманні письму Буковскі набагато більшою мірою, ніж, приміром, текстам нечужого йому старшого колеґи Мілера.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
Антропологічно і психологічно різні дівчата, із підробними документами – польки, що їдуть на...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
На відміну від інших домодерних суспільств, що зберігали пам’ять за моделлю «батьки – історія –...

Розділи рецензій