Стівен Роузфілд. Порівнюємо економічні системи. Культура, багатство та влада в ХХІ столітті

Порівняльний аналіз економічних систем зазвичай передбачає різні підходи і різне ставлення дослідників до досліджуваного предмету. Одні вважають його дуже корисною річчю, наголошуючи, що в такому аналізі можна випрацювати загальні підходи до вивчення економіки загалом, знайти певні правила й алгоритми, за якими вона працює; інші не бачать у ньому жодного сенсу: мовляв, порівнювати економічні системи – марна справа. Загальновідомо, що найефективнішою є лише та система, що ґрунтується на засадах конкуренції; проте на практиці трапляються як ефективні керовані системи, так і не зовсім ефективні ринкові економіки.

На думку автора цього навчального посібника з економіки, професора економіки Університету Північної Кароліни, надзвичайно важливо будувати реалістичні моделі різних систем і науково їх оцінювати, а не висувати припущення, що внаслідок глобалізації все водноманітниться. Це автор і поставив за мету, пишучи книжку, в якій розроблено основні мікро- та макроекономічні принципи, застосовні для всіх типів економіки, і пояснено, як завдяки впливові різних національних культур вони перетворюються на різні економічні системи. Розглянуто й концептуальні непорозуміння щодо порівняльної цінности вільної конкуренції та досконалого управління і показано, як у багатьох випадках можна досягти того самого результату за допомогою одного чи кількох механізмів.

Дослідник характеризує ринкові системи Америки, континентальної Европи, Японії, Китаю та Росії, пояснює їх специфіку, а також розглядає проблеми посткомуністичного перехідного періоду, показники економічної діяльности найпотужніших країн світу і 169 інших країн, можливі результати нинішніх тенденцій розвитку та міжнародні наслідки.

Запропонований альтернативний підхід та авторів свіжий погляд у кейнсіянському дусі дає змогу зрозуміти, в який спосіб культура, політика та неправильна економічна поведінка змінюють ключові економічні засади, дисципліну, інновації, розподіл прибутку та добробут суспільства, а також розширюють межі економічної поведінки, спрямованої на пошук корисности у виявленні глибинних тенденцій розвитку світової економіки.