Marcin Wojciechowski. Pomarańczowy majdan

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
183 переглядів

Warszawa: WAB, 2006.

Книжка Марціна Войцеховського, журналіста «Gazety wyborczej», який подав перебіг подій зламу 2004–2005 років із Києва та Східної України, викликала в Польщі швидкий відгук, що його означує кількість рецензій і на інтернет-порталах, і в паперовій періодиці. Думки про книжку вельми різняться. Критичні голоси наголошують схематичність подання ситуації в Україні, схильність до простого поділу «добрий – злий», і це впадає в очі не тільки тоді, коли йдеться про політиків (підступні й жорстокі Кучма та Янукович протистоять шляхетному й довірливому Ющенку), але й у розповідях про ширше коло рядових учасників політичного процесу. Похвали стосуються живости оповіді, зусиль, докладених до упорядкування фактів, і переконливого опису народження демократичного суспільства.

Відмінність реакцій показує, що польські читачі (принаймні рецензенти) потребують аналізу помаранчевої революції, але книжка Войцеховського належить до іншого жанру. Це репортажі, «гарячі огляди», не наукова праця про українські події, а емоційне враження від них. Книжку написано в тональності, на яку була налаштована польська молодь і яка наповнювала не лише київські, а й варшавські вулиці.

«Помаранчевий майдан» поділений на короткі розділи, які разом складають хронологію подій, що вели до виступу в листопаді 2004 року й обрання президентом Віктора Ющенка. Бачимо тут характеристики чільних діячів і пов’язані з ними історії, починаючи від журналістської праці Георгія Гонгадзе, смерти й винесення його імені на знамено; кількасторінкову цитату з книжки Леоніда Кучми «Україна не Росія» з доданням несмачних деталей приватного життя її автора; драматичну розповідь про тюремний епізод із Юлією Тимошенко; опис окремих типів виборчих фальсифікацій, технік залякування непокірних; визрівання громадян до спротиву і, нарешті, образки з Майдану. Книжку завершує шестисторінковий календар із 1991–2004 років. Образ світу, як його подає Войцеховський, справляє враження спрощеного, але такий уже привілей революції: намагатися впорядкувати світ за простими правилами. А читати книжку приємно, і недарма автора хвалили за добрий стиль.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Листопад 2017
Збірку есеїв, блоґів, авторських колонок російсько-американського філолога та культуролога,...
Галя Василенко ・ Листопад 2017
Чи доречне використання слова «людина» в історії про Авшвіц? Чи можливо вписати «людське» в...

Розділи рецензій