Якоб Герольд (укл.). Pomarańczowa poezja / Помаранчева поезія

Вересень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
69 переглядів

Bydrogoszcz: Instytut Wydawniczy «Świadectwo», 2005.

«Поетичні рецидиви політичної революції» – десь так можна прокоментувати появу помаранчевої віршозбірки, виданої в Польщі (укладач Якоб Герольд). Книжечку впорядковано за білінґвальним принципом (по-польському вірші переклала Аґнєшка Корнєєнко), хіба що музшедевр «Ґринджол» «Разом нас багато...» подано ще й в англомовному варіянті. Між іншим, художній переклад гітового рядка «Ми не бидло, ми не козли» запропоновано перекладати як «We aren’t beasts of burden. We aren’t goats». Але це між іншим.

То про що писали на майдані? Про свободу, братерство, єднання протилежностей: наприклад, він – хлопець з ОМОНу, вона – дівчина з України, а любов їхня – на барикаді, бо перелаз давно віджив своє.

Автори сприймають революційні події як час, коли «народ підняв свої найвищі цноти, аби співати радісні пісні». Серед патосних рядків трапляються побутові замальовки, крізь які просвічує сакральний зміст:

Там Господь був з нами

І всіх нагодував п’ятьма хлібами...

Була там каша, помаранчі, сало...

Була там Правда – і тепліше стало.

Лейтмотивні, n разів повторювані образи – скидання кайданів, вставання з колін, пробудження та воскресіння приниженої України. В цілому домінують оптимістичні настрої, а деякі віршики ледь-ледь попахують аґітпропівським гімнотворенням:

Я піднімаю руки

я «Ющенко» кричу

ці дивні звуки

яким дітей своїх навчу

Нове – давно забуте старе, і громадянська лірика не становить винятку. Як засвідчує видання, поезія стилета й стилоса відроджується. Може, таким був задум, а може, просто tak się stało, проте до збірки «маленьких архітворів», як їх охрестив Владислав Каськів у передмові, ввійшла лише поезія Високого штибу, в якій відлунює Величний дух українського народу. А весь отой іронічно-дошкульно-брудно-низький фольклор, що було розквітнув буйним цвітом на Майдані, на жаль, опинився за бортом.

Поезія поезією, лірика лірикою, але без історичної довідки ніяк не обійтися (людська пам’ять бо коротка), а тому для хронологічної реконструкції подій наприкінці книжки вміщено «Календар революції» й декілька світлин. Звісно, помаранчевих.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019
Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «...

Розділи рецензій