Олександр Гуржій. Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини у XVIII ст.: причини, перебіг, наслідки

Липень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
360 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2015.

Історики незалежної України приділяють велику увагу вивченню Гетьманщини. Однак за чверть століття не з’явилося ґрунтовних праць про політико-адміністративні й територіяльні реформування в українській автономії. Тому є важливою поява невеликої за обсягом книжки Олександра Гуржія.

У першій частині праці автор звертає увагу на помилки радянського картографування, коли на мапі Гетьманщини не зображували реґіонів, які насправді їй належали. Він зауважує, що в українських академічних історико-картографічних студіях детальна мапа Гетьманщини з’явилася лише 2012 року.

Власне виклад дослідження розпочато з характеристики антиукраїнської політики Петра І та зусиль володарів булави зберегти територіяльну цілісність Гетьманщини. Гуржій коротко описав, як українці в 1680–1690-х роках заселяли пустку між Дніпром та Бугом, і феномен покозачення цього реґіону, спроби гетьмана Івана Мазепи зберегти якомога більшу частину Правобережжя та посожський реґіон під своєю владою.

Автор схарактеризував утворення Київської ґубернії, згідно з указом від 18 грудня 1708 року як першого територіяльного реформування Гетьманщини в рамках Російської держави, однак не зупинився на цьому детально. Використавши свої попередні розвідки, Гуржій простежив зміну східного кордону Гетьманщини у 1709 році; схематично описав її політико-адміністративний устрій і територію згідно з «Договорами та постановами» від 5 квітня 1710 року.

Традиційно для сучасної української історіографії науковець розглянув «Рішительний указ» та «Статті» Андрію Ізмайлову від 18, 27, 30 липня 1709 року, що включали Гетьманщину до складу Московської держави. Утім, його тезу (не прописану в національному історіописанні), що володіння князя Алєксандра Мєншикова в Гетьманщині можна розглядати як приєднання української території до Російської держави, недостатньо обґрунтовано.

Другий розділ присвячено територіяльним обмеженням української автономії від Єкатєріни І до Єлізавєти Петрівни включно. Автор звернув увагу, що після смерти гетьмана Данила Апостола українська автономія мала керуватися, згідно з грамотою Анни Іоанівни від 31 січня 1734 року, Тимчасовим правлінням на чолі з князем Алєксєєм Шаховським. Однак в інструкції, датованій тим же днем, цю інституцію названо Правлінням гетьманського уряду. Автор простежив уреґулювання кордонів між Річчю Посполитою та Російською імперією, навів архівні джерела про те, що війська Російської імперії контролювали у 1734–1736 роках Білоцерківське староство; приділив увагу реформуванню Гетьманщини за Кирила Розумовського. Зокрема, описав, що 24 липня 1751 року було видано указ про підпорядкування Запорозької Січі гетьманові, відповідно до якого підконтрольна йому територія подвоїлася.

Знищення політико-адміністративного устрою Гетьманщини за Єкатєріни ІІ розглянуто в третьому розділі. Описано, як у 1750-х — на початку 1760-х років гетьманська адміністрація намагалася розмежувати землі між Полтавським полком та Запорожжям, у 1750-х роках домагалася реального контролю над Києвом із його правобережною округою. Гуржій неґативно оцінив адміністративний аспект судової реформи в Гетьманщині в 1763–1764 роках; описав створення в 1764 році Новоросійської губернії з центром у Кременчуці; показав, що введення нової адміністративної системи було болісним для населення, і більшість жителів зліквідованої Гетьманщини впродовж десятиліть у повсякденному житті послуговувалися старим адміністративним устроєм.

Автор представляє реформування Гетьманщини передусім як обмеження української автономії, що його здійснював імперський уряд. Через такий підхід до інтерпретації джерел йому не вдалося всебічно висвітлити політико-адміністративні проєкти, які втілювала козацька адміністрація.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Грудень 2017
Праця, задумана як популярне видання, може, однак, претендувати на статус колективної монографії з...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій