Андреас Умланд, Антон Шеховцов, Віталій Атанасов.... Політична критика, 2011, № 2

Червень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
243 переглядів

Випуск часопису «Політична критика» присвячено темі расизму та ксенофобії у найвідвертіших їх виявах. Окрему увагу звернуто на факти дискримінації за належністю не лише до певних расових / етнічних / мовних груп, а й до соціяльних спільнот.

Окрім традиційної для такого штибу видань редакційної передмови, на початку подано кількасторінковий хронологічний перелік випадків насильства, до якого вдавалися в Україні різні праворадикальні угруповання протягом 2007–2011 років: час, із яким пов’язують активізацію насильницьких дій. Це корисний вступ до теми: не кожен читач відстежує тему на сайтах правозахисних організацій.

Далі вміщено передрук опублікованої 2010 року в «Ab Imperio» статті Андреаса Умланда та Антона Шеховцова «Націонал-екстремізм, що не відбувся?». Дослідники обмірковують причини істотно меншої (порівняно з центрально-східноевропейськими сусідами) популярности праворадикальних рухів в Україні та, відповідно, їхніх скромних здобутків на виборах до Верховної Ради. Інтерес викликає незвичне, але, безперечно, цілком закономірне розміщення в одному ряді з ВО «Свобода» та «Патріотом України» радикальної ПСПУ Наталії Вітренко.

Віталій Атанасов у дописі «Стидка утопія “Свободи”» аналізує представлення партії в медіях, особливості формулювання її програмових постулатів (серед іншого – не раз заявлених «антикапіталістичних» гасел), її практичні дії у вигляді акцій протесту, електоральне сьогодення та перспективи.

Гуто Штеєрл у коротенькому есеї «Прямо нам межи очі» обмірковує причини зростання популярности неонацистських партій у Німеччині й Австрії та їхніх антиміґрантських гасел. Джорджо Аґамбен («По той бік прав людини») розглядає долю біженців та осіб без громадянства в контексті західних уявлень про права людини. Славой Жижек (часопис уміщує розділ із його книжки «Насильство», 2008) трактує насильницькі дії у передмістях Парижа восени 2005 року та спалах злочинности у Новому Орлеані після ураґану «Катрина» як своєрідний протест вилучених із числа більшости громадян Франції та США відповідно. Жижек зазначає, що у Франції протести відбувалися без оголошення будь-яких гасел, а в Новому Орлеані поширення грабунків і зґвалтувань (кількість яких ЗМІ істотно перебільшили) великою мірою спровокувала бездіяльність уряду.

Ілья Будрайтскіс розглядає стратегії дій російської державної влади щодо неонацистських угруповань, намагання використати їх активність у власних цілях та контролювати її. Алєксандр Бікбов аналізує проблеми поширення відвертого расизму (зокрема, антисемітизму) в академічному середовищі та репрезентацію ксенофобських стереотипів у певних мовних формулах. Оксана Тімофєєва («Фашизм із людським обличчям») висловлює думку про хибність гуманістичного обґрунтування протистояння расизмові, бо воно є податливим до змін критеріїв належности до виду Homo sapiens, і пропонує натомість протидіяти дискримінації не лише людей, а й тварин, на використанні яких великою мірою побудовано сучасну економіку людства.

Часопис уміщує два інтерв’ю: з Ярославом Грицаком (історик міркує про феномен галицької ксенофобії) та з Олегом Зарубінським (голова комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин обговорює деякі аспекти міґраційної політики). Статті Тараса Доронюка та Назарія Совсуна присвячено проблемі поширення в Україні расизму, зокрема, в силових структурах. Євгенія Бєлорусець рецензує роман Василя Шкляра «Залишенець / Чорний ворон», Станіслав Мензелевський аналізує образ зомбі в кінематографі як уособлення вилучених зі світу людей створінь, тобто, в суті речей, включає їх у обговорення питань, пов’язаних із расизмом і ксенофобією. Три тексти (Славоміра Сєраковського, Джейн Гарді та Дениса Горбача) присвячено економічним кризам. Горбач, окрім того, розглядає їх вплив на специфіку класової боротьби в сучасній Україні, а Джейн Гарді зупиняється на зумовленому економічною рецесією зростанні популярности праворадикальних сил у Центрально-Східній Европі. Інна Совсун міркує про перманентний стан системної кризи в українській освіті.

Знаковими для мистецького розділу є публікація «Тюремного щоденника» Олександра Володарського (автор пам’ятного перформенсу перед Верховною Радою описує, як відбував за нього покарання у вигляді «обмеження волі» в березні-липні 2011 року) та роздуми Олександра Івашини з приводу репресій влади проти митців. Привертає увагу інтерв’ю з активістом російського арт-гурту «Война» Льонею Йобнутим. Ярослав Ліпшиц і Томаш Пйонтек рефлексують із приводу обвинувачення в пропаґанді педофілії, висунутого проти польського художника Марка Кушея (підставою стала серія його робіт із відвертим засудженням проявів педофілії серед духівництва). Леся Прокопенко – з приводу арешту митця Ай Вейвея та звинувачень, які висуває проти нього китайська влада. Крім того, часопис уміщує кілька віршів Сергія Жадана, добірку світлин із акцій Олександра Володарського та арт-гурту «Война», фотосерію Ай Вейвея «Випускаючи з рук вазу династії Хань», цикли робіт «Процедурна кімната» Микити Кадана та «Люблю це насильство» Вільгельма Саснала, фотографії Сантьяґо Сьєри «Зуби останніх циган у Понтічелі», роботу Яеля Бартани і Гадара Ландсберґа «Деґенеративне мистецтво живе», яка є спробою реконструкції створеного 1920 року малюнка Ото Дікса «Інваліди війни».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій