Володимир Лозицький. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918–1991

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
144 переглядів

Київ: Генеза, 2005.

Ця книжка є надзвичайно втішним доказом того, що український виріб може бути цілком годящим, якщо швець знає своє шевство й у кравецтво не мішається. Колишній працівник Інституту історії партії при ЦК КПУ Володимир Лозицький досліджує історію КПУ. От би з метою соціяльного захисту працевлаштувати в аналогічний спосіб усіх істориків КПРС, наукових атеїстів і теоретиків соцреалізму та партійности в літературі, а то за браком звичного об’єкта вони мусили перейнятися народознавством і відродженням Духовности. І тепер морочать довірливим простодушним людям голову і таке інше аріями-оріями, украми-етруськами і трипільською цивілізацією. Але номенклатурних істориків та інших бійців ідеологічного фронту в СРСР було багато, а Партія одна на всіх. В СРСР її всім було багато, а тепер на всіх бракує. От і мучимося.

Тим часом навіть ті зі студентів-гуманітарів посткомуністичної України, хто не витлумачив своє звільнення від фатуму їхніх радянських попередників – необхідности штудіювати підручник Пономарьова «Історія КПРС» – як звільнення від необхідности знати історію КПРС, мусять добувати потрібну інформацію навіть про найвище комуністичне керівництво із сумнівних поточних публікацій, здебільша не задокументованих і натужно сенсаційних, та ще з радянських енциклопедій із їхньою незрівнянною науковістю, яка дозволяла наявність ідейно зрілих статтей троцькізм і троцькістсько-зінов’євський антипартійний блок, але не передбачала потреби в біографічних статтях Троцький і Зінов’єв. Що вже казати про «республіканську» ланку компартійної номенклатури, де проблеми починаються вже від спроби розкрити ім’я, звично поховане за ініціялом. Брак систематизованої інформації про неї покликаний усунути довідник, якого уклав Лозицький.

Першу його частину становить виклад «короткого курсу» історії «республіканської партійної організації», де безперечну цінність має стислий опис офіційно ніколи не афішованих і колись відомих тільки з чуток «стосунків». У світлі сучасних незалежницьких потреб помітний наголос зроблено на закономірно невдалих спробах усіляких націонал-ухильників перетворити «бойовий загін» ВКП(б)/КПРС на повноцінну партію, натомість самовіддану боротьбу здорових сил за єдність всеросійських/всесоюзних партійних лав потрактовано без належної побожности, – за що років із двадцять тому автора-дослідника неодмінно викликали би на виховну бесіду в Центральний комітет дослідженої організації, і там майбутній перший президент незалежної України рішуче вказав би йому на неприпустимість такого ревізіоністського перекручення історичної правди.

Другу частину книжки склали сухий опис структури апарату ЦК за весь період; списки членів та кандидатів у члени ЦК (обраних на партійних з’їздах і кооптованих на пленумах); склад його політбюра, оргбюра та секретаріяту; біографічні довідки на членів та кандидатів у члени політбюра. Спорядивши цим виданням редакції, можна зменшити в наших часописах кількість хронологічних і фактологічних помилок у викладі недавньої, проте добряче заплутаної історії, – але навряд чи 1000 примірників його накладу призначено на таку потребу.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій