В. Табачковський. Полісутнісне homo: філософсько-мистецька думка в пошуках «неевклідової рефлективності»

Червень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
275 переглядів

Київ: Парапан, 2005.

Остання книжка київського філософа Віталія Табачковського щільно насичена екзистенціяльними розмислами. Передусім важливо відзначити, що нині антропологічна рефлексія віддає перевагу сутнісному як особливому. Автор переніс центр ваги з самости на ідентифікацію як процес, що постійно триває. У XX столітті уявлення про людину пронизане образом мандрівної істоти. Перед читачем постає своєрідна формула людського буття «мандрівка-плюс-перетворення», або «мандрівка-дорівнює-перетворенню». Мандрування символізує самоздійснення людини як культурної істоти. Одна зі стратегій Табачковського – дивитися на ідеї одного філософа чи письменника крізь призму позиції іншого. Власне, тепер, коли Віталія Табачковського серед нас уже немає, цю методологічну настанову може продовжити хтось із його послідовників, проте її навряд чи хтось повторить. У розділі «Від моносутности до полісутности» перераховано чотири десятки варіянтів у рамках «тяжіння до першосутности», а також низку антиномійних першосутностей. Проте на тезі про передування існування сутності Табачковський не зупинився, бо, на його думку, «розмірковування про сутність людини повинні бути не субстантивними, а процедурними».

Автор не поспішав долучатися ні до адептів глобалізму, ні до його критиків. Проте він почав із того, що глобалізація в постіндустріяльну епоху не зводиться до уніфікації та стандартизації, і помітив іще один важливий момент: утрату ненавмисности культуротворення. Тут науковець солідаризувався із Бодріяром: світоглядне навіювання сучасного світу мас-медій та реклами має свою мету: створення ідеальної соціяльної істоти, коли замість свободи бути собою стверджується прийнятна свобода володіти речами.

Окремі маґістральні напрями розмислу книжки є своєрідним продовженням і розвитком попередніх праць Віталія Табачковського, тож хотілося б сподіватися, що згодом побачимо виданими і його ранні твори. Тоді весь корпус ідей одного з чільних представників київського світоглядно-антропологічного напряму постане перед нами як неповторний Всесвіт, бо з відходом київського філософа він усе одно присутній щоразу, коли мандрівка його рядками триває.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій