Михайло Назаренко. Поховання на могилі (Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі)

Квітень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
278 переглядів

Видання друге, виправлене і доповнене. 624 с., бібл., іл. ISBN 978-966-8978-95-1
Київ: Критика, 2017.

«Поховання на могилі» з пера київського історика літератури, критика, письменника та перекладача Михайла Назаренка – найповніше тематично систематизоване і концептуально прокоментоване зібрання переказів про Тараса Шевченка, «химерна біографія з народних вуст», несподівана і захоплива.

Із численних прижиттєвих чуток і посмертних леґенд, спогадів сучасників і фантастичних оповідей нащадків про «посмертне життя безсмертного Кобзаря», епістоляріїв і щоденників, переказів, які доповнюють реальну біографію поета або прямо суперечать їй, ідеологічно вивіреного фольклору совєтських часів і запаморочливого фейклору псевдошевченкіяни, офіційних документів XIX століття і кумедних уривків із творів сучасних школярів автор за принципом колажу (чи пак своєрідного літературознавчого леґа) конструює метасюжет, нову строкату цілість, у яку вплітає і власне Шевченкові тексти. Звісно, змонтовані у «Поховання на могилі» розмаїті фраґменти не є сумірними, проте всі вони так чи так працюють на загальний задум – окреслення «міту України про Шевченка». А це, як пояснює автор, «не те, що Кобзар зробив із Батьківщиною, а що Батьківщина зробила з ним; не те, що він писав про народ, а те, що розповідають про нього в народі».

Підвалини цього міту, однаковою мірою вірогідного й невірогідного («щоб, знаєте, не було і кривди, щоб не було і правди»), здебільшого створювали селяни, які ніколи в житті не читали «Кобзаря», і навіть совєтським фальсифікаторам зась було спотворити його базову структуру. Водночас упродовж понад півтора століття цей міт зазнав певної еволюції. У ранніх переказах поет постає у лицарській подобі: як віщун-провидець, чародій або чудотворець-«характерник». Найбільшу за обсягом частину дореволюційних текстів складають оповіді про Тарасову могилу, де переважають мотиви воскресіння і перетворення («Тарас Шевченко не умер, но живет»). Натомість фольклор совєтських часів наголошує Шевченкову «соціяльну активність»: поет глузує з панів і попів та виборює волю для кріпаків. Проте навіть за совєтів спроби позбавити Шевченків міт фантастичних рис не мали успіху.

Після першого видання «Поховання» (2006 рік) автор істотно змінив розташування фраґментів, наново звірив цитати з першодруками й істотно розширив книжку завдяки залученню нових джерел (ідеться лише про опублікований матеріял: величезні поклади нагромаджених протягом ХХ століття фольклорних записів досі лежать в архівах). Деякі цитати увиразнюють наскрізні мотиви книжки, інші – показують, як функціонували засадничі складники «міту Шевченка» в масовій свідомості поза фольклором: у прижиттєвих чутках і посмертних віршах, у совєтській, антисовєтській та постсовєтській ідеологіях. Саме вибудова єдиного сюжету і ляйтмотивної структури робить книжку не лише хрестоматією, а й авторським текстом.

Видання щедро проілюстровано малюнками самого Шевченка, його зображеннями у виконанні сучасників, творами наївного та масового мистецтва – візуальними аналогами фольклорних і фейклорних матеріялів, іронічними алюзіями на стереотипи, які накопичилися довкола постаті Шевченка (загалом ілюстративна частина містить 240 світлин і репродукцій).

Наприкінці видання вміщено два нариси. Перший, історичний, присвячено діяхронії «Шевченкового міту», тим змінам, яких він зазнав упродовж ХІХ–ХХ століть. Другий, мітологічний, висвітлює Назаренкову візію цього міту, підсумовану в дещо парадоксальному, втім, цілком закономірному висновку: «істотну частину творів, знаних під назвою “Кобзар”, написав не Шевченко – вони вимовлені через Шевченка».

Видання здійснено в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету, Наукового товариства імені Шевченка в Америці (з фонду Івана й Елизавети Хлопецьких) та Інституту джерелознавства НТШ-А.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
До збірника історика літератури, дослідника Срібного віку, професора Єврейського університету в...
Дмитро Шевчук ・ Липень 2017
Новий роман Олександра Ірванця подає альтернативну історію України – можливий шлях розвитку...

Розділи рецензій