Назар Федорак. Поетика Галицько-Волинського літопису

Грудень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
674 переглядів

Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005.

Попри те, що Галицько-Волинський літопис досліджували не лише історики, а й філологи, синтетичного дослідження цієї пам’ятки українське літературознавство не мало: раніші праці традиційно зосереджувалися на проблемі часу складання основних частин твору, авторства, редакцій, мови, запозичень, впливів, натомість монографія Назара Федорака (в основу якої покладено захищену 2000 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка дисертаційну роботу) ці питання оминає, натомість порушує проблеми раніше не аналізовані. Автор досліджує і змістовий, і формальний рівні організації тексту, підкріплюючи кожне своє твердження відповідною цитатою з нього, а для інтерпретації застосовує інструментарій переважно двох теорій – структуралізму та семіотики. Одним із перших з-поміж дослідників Галицько-Волинського літопису Федорак звертає увагу на хронотоп пам’ятки. Розглядаючи засади авторської історії, він окрім концепції часу і простору аналізує образ і місце людини в літописі, з’ясовує складні відносини між визначальними для літописного жанру чинниками – історичним фактом, історичною подією, авторською візією історії. Особливу увагу він звертає на способи відображення (опис, розповідь, роздуми), вказуючи на переважання розповіді. У межах літописної історії автор виокремлює кілька основних ситуацій: герой і не-герой, воїн і невоїн, князь і не-князь; фрезерівські мітологеми «умертвленого царя» та «князівського весілля». Аналізує сирійську «Пісню про перлину», що входила до складу апокрифічних «Діянь апостола Томи», й зіставляє її з леґендою про євшан-зілля. Окрім персонажів, які традиційно перебувають у полі зору дослідників (Володимира Васильковича та Романа Мстиславича), розглянуто й функції інших персонажів: хана Батия, тисяцького Дмитра, Льва Даниловича та інших.

У кінці книжки додано чотири статті, які в дечому повторюють (стаття про особливості стилю Галицько-Волинського літопису), а в дечому поширюють виклад питань, означених у самому тексті, а також порушують і нові (дослідження Івана Франка, присвячені особливостям літописного тексту).

Треба також зазначити, що це дослідження спрямоване не лише на розгляд поетики однієї пам’ятки, а й на пошуки художніх елементів та комплексів, що складають основу літописного жанру.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій