Даніель Крман. Подорожній щоденник (Itinerarium 1708–1709)

Квітень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
235 переглядів

Переклад зі словацької Ольги Булах і Григорія Булаха Примітки та упорядкування Миколи Неврлого
Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2010.

Спогади Даніеля Крмана – посланця протестантської Ліґи з земель Австрійської імперії до шведського короля Карла XII, при похідному дворі якого він перебував два роки, – дуже цінне джерело відомостей про події української історії початку XVIII століття. Попри те, що в українській історіографії Крманів твір є добре відомим (у науковий обіг його ввів іще на початку XX століття учень Михайла Грушевського Степан Томашівський), український переклад частини нотаток, дотичних до історії Гетьманщини, з’явився вперше лише 1999 року завдяки перекладові зі словацької Ольги та Григорія Булахів, і десятиліття по тому вийшов другим, доповненим виданням.

Крман описує у щоденнику появу Мазепи у шведському війську, його зовнішність, міркує про причини, що спонукали гетьмана перейти на бік короля. В нотатнику також зафіксовано своєрідне ставлення автора до козаків, оповідь про бойові дії, свідчення про стосунки шведів з українським населенням, приєднання до шведів навесні 1709 року запорожців тощо.

Публікація 2010 року збагатилася кількома додатками. До вже знайомих передмов Павла Мовчана й Івана Дзюби, розлогої розвідки багатолітнього дослідника твору Миколи Неврлого та статті про Полтавську битву Теодора Мацьківа додано віршований уривок із драми «Даніель», кілька роздумів Григорія Булаха і зауваги про Полтавську битву шведського професора Кристіана Ґернера.

На жаль, не зазнала змін найзначущіша частина – науковий коментар. Він мав би подати біографічні довідки про згаданих у творі шведських і не лише шведських історичних діячів, натомість містить переважно тільки пояснення чужоземних слів і назв. Не завадило б усунути й помилки, наявні ще в першому виданні (на кшталт датування смерти Костя Гордієнка 1773 роком – замість 1733-го). Не зайвими були б і коментарі щодо особливостей перекладу окремих положень тексту – як-от у сюжеті з долею жінок – захисниць Веприка. Цей фраґмент по-різному прочитується в українському та російському перекладах Крмана і вже став об’єктом перекручень із боку окремих російських істориків, тож пояснення було би вельми доречним.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Єгор Брайлян ・ Жовтень 2018
Книжка британського історика Ніла Ферґюсона оповідає про взаємозв’язки двох соціяльних систем –...
Андрій Блануца ・ Серпень 2018
Книжка є ювілейним науковим виданням до 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова (1817–1885...

Розділи рецензій