Станислав Кульчицкий. Почему он нас уничтожал?

Травень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
291 переглядів

Київ: ЗАО «Украинская Пресс-группа», 2007.

Книжку історика Станіслава Кульчицького «Чому він нас нищив? Сталін та український Голодомор» склали публіцистичні статті, друковані в двомовній газеті «День» упродовж 2005–2007 років – вибираючи для книжкової їх версії російськомовний варіянт, видавці, певно, керувалися цілком прагматичним розрахунком і цілком ідеалістичною метою: догукатися до російськомовної авдиторії в Україні та, як пощастить, до колишнього старшого брата, а нині просто сусіда. Шкода тільки, що головний редактор часопису Лариса Івшина, яка здійснювала загальну редакцію збірки (і написала до неї вступне слово), не взяла до уваги майбутнього книжкового життя цих текстів і механічно відтворила газетні публікації – в чому ж тоді полягала «загальна редакція»? Відтепер читач, шукаючи інформації про Голодомор, розгортатиме книжку історика Кульчицького (2007), і на самому початку прочитавши: «12 октября в этом году состоялся научный семинар», муситиме гортати статтю до кінця, де вказано «этот год» – дату публікації (2005).

Кульчицький акцентує увагу на особливостях українського Голодомору порівняно з голодом в інших місцевостях Радянського Союзу. Трагедію, яка спіткала Україну, не можна пояснити лише невдалою політикою хлібозаготівлі, яка далася взнаки й на російських теренах. На українських землях було проведено справжню каральну акцію, яка передбачала вилучення всієї їжі. Автор запевняє, що сталінський «терор голодом» можна тлумачити як геноцид українського народу. Звісно, Сталін не мусив комусь звітувати за власні дії, тому годі сподіватися впіймати за руку головного злочинця. Та загалом проблем із джерельною базою у тексті немає.

Авторові докази на захист власних тез переплітаються з викладом історії дослідження теми. Велику увагу приділено висвітленню процесів усвідомлення та осмислення історії Голодомору в Україні та за її межами. Автор відзначає велику дослідницьку роль української діяспори, окреслює позиції радянських, українських та російських науковців.

Дослідження Голодомору, пише Кульчицький, спричинило радикальні зміни його власних світоглядних позицій – важливе зауваження, коли зважити на спрямування його раніших, до цього «великого перелому» писаних статтей. Одначе кожний інтелектуал не тільки має право, а й мусить переглядати свої погляди, звіряючи їх із набутим знанням і власним сумлінням.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій