Хосе Казанова. По той бік секуляризації. Релігійна та секулярна динаміка нашої глобальної доби

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
509 переглядів

Переклад з англійської Олексія Панича
Київ: Дух і Літера, 2017.

Вибрані статті американського соціолога релігії Хосе Казанови висвітлюють авторів погляд на секуляризацію та становище релігії в сучасному світі. Свого часу в книжці «Публічні релігії в сучасному світі» Казанова критично переглянув теорію секуляризації та ліберальну політичну теорію приватизації релігії. Це заклало основи для його подальших розвідок цих проблем, що й репрезентують статті збірника.

Першу статтю «Публічні та приватні релігії» присвячено процесам приватизації релігійної сфери в модерних суспільствах. Твердження, що в модерному світі «релігія стала приватною», вказує на звільнення секулярних сфер від церковного контролю та релігійних норм. При цьому Казанова зауважує, що, попри те, що релігія в сучасному світі дедалі більше приватизується, спостерігаємо й зворотний процес «деприватизації релігії». Автор намагається зрозуміти цей парадокс, досліджуючи різні значення поділу релігій на приватні і публічні. Подальший хід роздумів пов’язано з: винайденням концептуального способу тлумачення того, що окреслюється як «розмаїття публічних релігій» у сучасному світі; виявленням, якою мірою теорії секуляризації поділяються на емпіричні описові та нормативні приписові теорії модерних суспільств; дослідженням, чи можуть публічні релігії відігравати певну роль у новому визначенні кордонів між публічною і приватною сферами. Серед авторових висновків є зауваження, що суспільствознавцям слід визнати, що релігія й досі має публічний характер, попри всі структурні сили, правовий тиск і багато інших підстав, які намагаються виштовхнути її у приватну сферу.

У статті «Переосмислення публічних релігій» продовжено розгляд проблематики становища релігій у сучасних суспільствах. Однак тут автор вдається до своєрідної самокритики і прагне переосмислити своє первинне бачення теорії секуляризації на основі звернення до інакших реґіонів, аніж християнський Захід, а також аналізу інших інституцій, окрім Католицької Церкви, не в національних громадянських суспільствах. Казанова рухається в бік переосмислення секуляризації за межами Заходу, впроваджуючи глобальну компаративну перспективу поза відокремленням церкви від держави і громадянського суспільства, взаємозв’язком між транснаціональними релігіями, транснаціональними уявленими спільнотами та глобалізацією. Тим самим автор змінює методологічну стратегію: не лише емпірично та нормативно бере під сумнів теорію секуляризації в межах західних суспільств і західного дискурсу, а й намагається вийти на рівень глобальної компаративної перспективи.

Казанова досліджує значення терміна «секулярне», які виводять на різні розуміння «постсекулярного» («Досліджуючи постсекулярне: три значення “секулярного” та їхня можлива трансцендентність»). Першим у статті подано найширше значення поняття. Воно втілюється у формулюванні «жити в секулярному світі, в секулярному часі» і виводиться із середньовічного християнського переосмислення латинського слова «saeculum». Автор зауважує, що в цьому широкому сенсі всі модерні суспільства є секулярними й, мабуть, залишаться такими в найближчому майбутньому. Друге значення терміна «секулярне» означає самодостатню та ексклюзивну секулярність, коли люди просто не є «релігійними». Третє — відсилає до розуміння секуляризму як стадіяльної свідомости. Ідеться про історичне самоусвідомлення секуляризму як підтвердження вищости модерного секулярного світогляду над ранішими, релігійними формами розуміння. Такому розумінню «секулярного» властива інтенція активного відкидання релігії заради людського процвітання. Крім того, покликаючись на концепції Юрґена Габермаса, Чарлза Тейлора й Талала Асада, автор демонструє зміни у розумінні секуляризації і постсекуляризації. Зокрема, йдеться про перехід від вивчення релігії з погляду секулярности до ширшого феноменологічного аналізу секулярного, секулярности і секуляризму. Окремим аспектом цієї статті є спростування европоцентричного погляду на зв’язок процесів модернізації та секуляризації.

Статтю «Політика нативізму» присвячено порівняльному аналізові релігійних процесів у США та Европі в контексті транснаціональних міґрацій і поширення плюралізму. Автор зіставляє виклик, яким були імміґранти-католики для протестантської Америки ХІХ століття, із тим викликом, яким нині є імміґранти-мусульмани для Европи. У наступній статті «Релігійні асоціації, релігійні інновації та деномінаційні ідентичності в сучасних глобальних містах» соціолог демонструє критичне ставлення до традиційних европейських теорій модернізації, викриваючи їхню засадничу ваду. Її репрезентовано припущенням, що урбанізація була головним рушієм секуляризації, а також, що місто є взірцевим секулярним простором. Завдяки описові сучасних міських процесів у США та інших неевропейських країнах Казанова виявляє нові процеси релігійного новаторства. Автор припускає, що в сучасній Україні урбанізація може стати основою для зростання релігійного плюралізму.

Автобіографічна стаття «Від модернізації до секуляризації, від секуляризації до глобалізації» презентує «еволюцію» авторових наукових зацікавлень, пов’язаних із аналізом теорії модернізації, вивченням парадигми секуляризації, розробкою глобальної порівняльної моделі, яка кидає виклик европоцентричній телеології західної секулярної модерности.

Завершує збірку стаття «Український Майдан: громадянська мобілізація гідності та релігійна ситуація в Україні», у якій автор звертається до аналізу релігійної ситуації в сучасній Україні. Зокрема, наголошує відносну відсутність серйозних релігійних суперечок, міжрелігійне визнання та взаємну повагу, що, на його думку, було підсилено досвідом Майдану.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Релігійну антропологію автор визначає як особливу дисципліну, яку не можна повністю ототожнити ані...

Розділи рецензій