К. Байнес та ін. (упор.). Після філософії: кінець чи трансформація?

Червень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
83 переглядів

Переклали з англійської Степан Кошарний, Володимир Куплін, Ольга Соболь за редакцією професора Віталія Ляха
Київ: Четверта хвиля, 2000.

Збірник концептуальних маніфестів провідних західних мислителів повоєнної доби, щойно виданий по-українському, англійською мовою з’явився 1986 року. Порівняно юний постмодернізм саме вступив тоді в героїчний період свого життя, впевнено долаючи опір сивого Модерну, й поважним науковцям, авторам збірки та її упорядникам Кеннетові Бейнзу (sic), Джеймсові Бомену та Томасові Маккарті (про існування цих «ін.» з українського видання дізнатися годі) «кінець філософії» та пошуки засобів його відвернути видавалися тоді справді підставовою темою. Фундаментальні зсуви в характері сучасного філософствування, описані в передньому слові, зумовили й структуру книжки. Відкривають її тексти чотирьох паладинів радикального постмодернізму, що чотирма колонами штурмують фортецю «тотального»: «Прагматизм і філософія» Ричарда Рорті, «Постмодерністська ситуація» Жана-Франсуа Ліотара, «Проблеми методу» Мішеля Фуко й «Цілі людини» Жака Деррида. Ці нині класичні праці на той час, либонь, приголомшили гуманітарну спільноту й змусили її гарячково шукати порятунку від наглої пошесті. У двох дальших розділах речники різних євроамериканських філософських шкіл, буцімто приречених своїми непримиренними колегами, якраз і пропонують — хтось «систематичні» трансформації (Дональд Девідсон, Майкл Дамміт, Гіларі Патнем, Карл-Отто Апель, Юрґен Габермас), а хтось — лікування герменевтикою, риторикою, ревізованим неогеґельянством тощо (Ганс-Ґеорґ Ґадамер, Поль Рікер, Аласдер Маюнтайр, Ганс Блюменберг, Чарльз Тейлор). Утім, упорядники в коротких вступах до кожного тексту вносять у цю битву мирний хрестоматійний дух тієї ж таки «тотальності», підважуючи саму ідею «смерті філософії». Тож українська версія цієї фундаментальної хрестоматії лише вчора актуальних проблем з’явилася таки вчасно: ще трохи, й було б запізно, адже й «післяфілософствуванню» колись настає край, навіть в Україні.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій