Станіслав Вишенський. Перевтомлені скафандром

Листопад 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
43 переглядів

Львів: Кальварія, 2001.

Загалу ім’я Станіслава Вишенського, можливо, промовляє менше, ніж імена його «ковчезьких» супутників, але знавцям добре знайома цупка тканина його патетичного віршування, полум’яниста архітектоніка цієї наскрізної поетичної філології – мереживо метонімій, арки алітерацій, контрофорси внутрішніх рим, карбований крок трискладових стоп і пружна експресія аскетичних дольників:

... ся нестиглість квіток ся потреба укусу

потребує розщеплення дзеркало-скло:

землю сю настигає війна землетрусів

під незримого пса донебесний псалом

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Квітень 2018
Більшість поезій виглядають такою собі ілюстрацією родинного фотоальбому, тобто описують умовні...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій