Ніна Герасимова-Персидська, Євгенія Ігнатенко. Партесні концерти XVII–XVIII століть з Київської колекції

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
970 переглядів

Київ: Музична Україна, 2006.

До публікування яскравих зразків співацького мистецтва України долучилося чимало людей та державних структур. Основну частину роботи з реконструкції давніх рукописів здійснила визначна дослідниця Ніна Герасимова-Персидська, редаґувала та готувала видання до друку її учениця та послідовниця Євгенія Ігнатенко, ініціювала видавничий проєкт і всіляко ним опікувалася Ірена Стецура, фінансували Міністерство культури і туризму України з ДП «Мистецький арсенал», розкішну презентацію за участю львівського вокального ансамблю «A cappella Leopolis» та київського секстету «Конкорд» влаштувала Академія мистецтв України. На понад трьохстах сторінках великоформатної збірки вмістилися одинадцять творів, що презентують хорове українське бароко. Шість із них анонімні («В∆к мой скончавается», «Помышляю день страшный», «О, оле, окаянная душе», «Оле, оле, окаяная душе», «Приближается душе конец», «Се лежу, возлюблении мои братіе»), один належить перу видатного композитора Миколи Дилецького («Придите, людие»), один – Василю Титову («Златокованную трубу»), а реша п’ять, по суті, – справжнє відкриття «композитора без біографії» Івана Домарацького («Иже язиком ловец», «Прийд∆те, стецемся», «Благословлю Господа», «Праотцев днесь вс∆х», «Благости навик»).

Усі ці твори – частина великого Київського зібрання, що зберігається в Інтитуті рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського, а в тогочасній культурній ієрархії – пам’ятки «високого мистецтва» церковного співу, що протистояло й по-своєму взаємодіяло із селянською та міською усними традиціями.

Зайве казати, що композиції, які створювалися та зберігалися не як традиційна партитура, а як збірник партій (звідси й назва – партесний концерт), збереглися не повністю, й у більшості творів упорядники реконструювали (тобто наново написали) окремі голоси, а ті партії, що їх було віднайдено в кількох варіянтах, уніфікували. Всю текстову частину видання наведено у двох варіянтах – українською й англійською мовами, тож є всі передумови для того, щоб музика української аристократії зазвучала не лише на батьківщині, а й далеко за її межами.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій