Іван Рябчій, Андрій Єрмоленко (упор.). Parasol. Соціальний арт-проект

Червень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
84 переглядів

Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.

Чотирнадцять текстів українських письменників, художників, блоґерів, громадських діячів осмислюють феномен смерти у різних аспектах: жага до життя, прийняття (чи неприйняття) факту тяжкої хвороби, паліятивна допомога, відчай рідних, прощання з померлим, пам’ять, моральні борги. До збірника увійшли й репродукції робіт сучасних українських художників.

Загалом арт-проєкт, у рамках якого видано книжку, мав на меті привернути увагу до паліятивної допомоги. Наскільки ця тема є важливою для України, свідчить насамперед докладне пояснення того, що це за допомога; до того ж у книжці наведено витяги із законів стосовно неї. Справді, терміни «паліятивна допомога» і «госпіс» багатьом невідомі, незрозумілі, табуйовані, страшні. Про них або не знають, або не хочуть і думати. Однак за ними постає не відчай смерти, а питання якости життя. І питання це не суто медичне, а гостросоціяльне.

Есеї та оповідання у збірнику поєднують художній підхід із публіцистичним. Вони відверті, особисті, але й чітко орієнтовані на тему проєкту. Громадська діячка та викладачка Анастасія Леухіна у тексті «О смерти без суеты» розповідає про прощання з померлою бабусею вдома, без посередництва моргу та ритуальної контори, «спокойное, доброе, светлое прощание с целой эпохой и очень родным человеком». Людину проводжають не чужі, а тільки родина, і це немов відгук домашніх пологів, коли дитинку зустрічають руки мами й тата. Розповідь про інтимне переживання авторка супроводжує планом запровадження у країні системи паліятивної допомоги.

Із думками Анастасії Леухіної перегукується оповідання літературознавиці та письменниці Маріанни Кіяновської, яка згадує прощання з татом: треба до останнього бачити у тяжкохворому людину з мріями, допомагати у реалізації бажань, у прояві емоцій, бо це і є радість життя.

Письменники Сергій Жадан та Юрій Ярема розглядають питання «що таке смерть» із філософських позицій. Жаданові герої – молода жінка, яка от-от має вмерти, її чоловіки, її дитина – дивляться на смерть із цього, «нашого», боку, занурені у земні проблеми. Яремин герой уже осягнув потойбічне, його очі бачать по-іншому.

У творах збірника помітно присутня тема війни. Про неї пишуть Олександр Бойченко, Павло Коробчук, Олександр Михельсон, Юлія Ілюха. Ця травма невіддільна від теми болю та смерти. Для більшости героїв, попри їхній відчай, мерехтить надія. Навіть 19-річний хлопець в оповіданні Юлії Ілюхи, який під обстрілами, у напівзнищеному селі доглядає за бабусею, що вмирає від хвороби Альцгаймера, через свій гнів, через розпач приходить до надії.

Давні греки вважали, що оцінити, чи було життя людини щасливим, можна тільки після смерти. У нашому суспільстві тяжка хвороба і смерть у холодних, бездушних закладах або вдома, без знеболення, без підтримки можуть перекреслити гарні спогади про життя. Проєкт «Parasol» – про те, що так бути не повинно.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Більшість історій розповідають про власників бізнесу, заняття яких прижилися на новому ґрунті, або...
Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...

Розділи рецензій