Олександр Неживий, Василь Полтавець, Сергій Рець. Пам’ятки України, 2002, ч. 1, 2

Листопад 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
107 переглядів

Перше цьогорічне число часопису становить систематичний покажчик його змісту за 1989–2001 роки, тобто від часу перетворення бюлетеня «Пам’ятки України» на науково-популярний, а згодом науковий журнал.

Друге число «Пам’яток України» продовжує цикл журнальних спецвипусків про окремі міста й реґіони України і присвячене Чигиринщині. Його відкриває змістовне інтерв’ю Олександра Неживого з директором Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Василем Полтавцем; співрозмовники обговорюють історію молодого музею, головні науково-дослідні проєкти музейного колективу, його участь в організації міжнародної виставки речей Богдана Хмельницького та перспективи реституції гетьманських реліквій, що зберігаються за кордоном. Поруч уміщено короткі відомості про заповідник, його план та опис пам’яток, що входять до його складу. Матеріял Сергія Реця присвячено проблемам вивчення, охорони та відтворення історичного середовища Середньої Наддніпрянщини, статтю Світлани Безсонової – археологічному дослідженню Мотронинського городища скитської доби на колишній території однойменного монастиря. Андрій Ґречило оглядає історію герба Чигирина. Тетяна Бажанова вдається до спроби історико-містобудівної інтерпретації малюнку Чигирина з літопису Самійла Величка. Надія Кукса та Сергій Кілессо простежують історію пам’яток сакральної архітектури на території, що входила до володінь Богдана Хмельницького, – церков св. Михайла та св. Іллі в Суботові та Пустинно-Миколаївського монастиря у Медведівці. Світлана Панькова подає, в супроводі власних коментарів, вибір дописів із Чигирина та його околиць на шпальтах українських газет 1917 року. Сергій Кривенко публікує невідомий документ про стан чигиринської старовини га скарбошукання в місті на початку 1920-х років.

Велику добірку матеріялів присвячено зв’язкам із краєм роду Грушевських. Дві статті належать Миколі Кучеренку: одна узагальнює біографічні відомості про предків і родичів Михайла Грушевського, які діяли на Чигиринщини у XVIII–XIX століттях, друга розповідає про його брата у третіх, єпископа УАПЦ Марка Грушевського – зокрема про фольклористичні захоплення священника; тут-таки надруковано дещо з його етнографічних записів, зроблених на Чигиринщині. Вміщено також спогади нащадків Грушевських про свій рід.

Із-поміж матеріялів, які не стосуються головної теми числа, слід виокремити передовсім розвідку Костя Тищенка про давньоновгородсько-українські мовні паралелі в берестяних грамотах і статтю Сергія Білоконя «Масони і Україна». Крім того, друкуються статті Віталія Масненка про маєтності Вячеслава Липинського й Адама Рокицького в Русалівці на Уманщині та Володимира Ленченка про мистецтвознавця Михайла Цапенка.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій