Іван Блоков, Райнгольд Фетер, Кетрин Дефонтен.... Osteuropa. Vorbild, Abbild, Zerrbild. Institutionentransfer von West nach Ost

Травень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
133 переглядів

2010, № 9.

Цей випуск часопису має назву «Зразок, відображення, карикатура» і розглядає проблематику інституційного трансферу, тобто переносу або запозичення західних політичних інститутів у країни Центральної та Східної Европи. Дотичною до неї редакторам видалася головна російська проблема літа-2010 – лісові пожежі: їм присвячено редакційну передмову «Росія у вогні», тему якої продовжує допис програмового директора російської служби «Ґринпіс» Івана Блокова «Щоразу як уперше». Блоков не заперечує, що пожежа – це завжди трагедія. Проте надзвичайна увага медійників, на його думку, була спричинена насамперед торф’яними пожежами довкола Москви. Автор наводить промовисті графіки російських пожеж останніх десятиліть, які свідчать: величезні території Росії палають щороку, тому катастрофу, спричинену надзвичайними кліматичними умовами, легко було передбачити. Редакція погоджується і вже від себе повторює фраґмент із публікації Алєксєя Ярошенка на цю ж тему у квітнево-травневому числі за 2008 рік.

Берлінський публіцист Райнгольд Фетер у статті «Ейфорія та стриманість» аналізує зміни у політиці Росії щодо Польщі до та після катастрофи президентського літака під Смоленськом. Квітень 2010 року, вважає він, дав надію на встановлення дружніх зв’язків. Проте невдовзі настало витверезіння: відмінність інтересів у зовнішній та енергетичній політиці лишаються причиною напруження між Росією та Польщею.

Далі на Захід просувається думками французька дослідниця Кетрин Дефонтен. У статті «Стратегічний партнер?» вона констатує: президент її батьківщини Ніколя Саркозі назвав Росію одним зі стратегічних партнерів Франції, але така заява більше схожа на побажання, а не фіксацію реальної ситуації. Навпаки, Франція відчуває постійне зростання дефіциту у торговельних відносинах із Росією, тож Німеччина чи Бельгія й надалі лишатимуться для неї набагато надійнішими партнерами.

Основний блок статтей, присвячених проблематиці інституційного трансферу, відкриває редакційна передмова («Інституції та зміни при постсоціялізмі») – вже друга у цьому числі. Політолог, професор Мюнхенського університету Людвіґа Максиміліана Петра Стиков у свідомо тавтологічній назві «Вибір виборчої системи» натякає на типовий парадокс постсоціялістичних країн: проведення «демократичних» виборів за недемократичними правилами. Серцевина демократичної виборчої системи – це так звана конституційна ідея, яка, виявляється, нелегко адаптується у незвичному середовищі.Поки що, вважає Петра Стиков, конституційний та виборчий процеси у Центральній та Східній Европі відбуваються паралельно, тоді як про Росію, здається, на шляху до інституційного трансферу просто забули. У найбільшій пострадянській країні формалізація демократичних правил стала інструментом стабілізації авторитарного режиму. Узагальнюючи міркування численних політологів у статті «Інституції та інституційні зміні при постсоціялізмі», науковець Мюнхенського університету Мартин Брузис відзначає, що потрапляння західного типу інституцій у нові контексти може мати цілком неочікувані результати – попри нинішнє руйнування кордонів, норм, правил і процедур. Східна Европа здається йому схожою на лабораторію, де можна досліджувати ці процеси. Через спільне соціялістичне минуле цей реґіон може здатися цілком гомогенним, але насправді він дуже розмаїтий, і тому інституційний трансфер тут завжди матиме геть відмінні наслідки.

Юридичний ракурс цієї ж теми – у центрі уваги директорки Інституту східного права Кельнського університету Анґеліки Нусберґер («Трансфер конституційного права із Заходу на Схід: ілюзії, розчарування, новий початок»). Колапс комунізму залишив по собі конституційний вакуум у Східній Европі та Центральній Азії. Його постійно намагаються заповнити за допомогою «максимальної» адаптації західних конституційних моделей. За будь-якого режиму його провідники чомусь упевнені, що західне конституційне право не можна пристосувати до нової реальности без правок та «підпільного» руйнування основних конституційних постулатів. Тимчасом саме це зменшує ефективність трансферу права.

Карстен Герман-Пілат, професор Школи фінансів та менеджменту Франкфурта-на-Майні, та Йоахім Цвайнерт, його молодший колеґа з Гамбурзького університету («Інституційний трансфер та навздогінний розвиток») пропонують порівняти соціяльно орієнтовану ринкову економіку у Східній Німеччині після 1945 року та ринкові реформи в Росії 1990-х. В обох випадках ідеться про системний трансфер, проте очевидно, що переймати варто лише досвід успішних країн. Уособленням поняття «інституційний трансфер» історик із кільського Університету Кристіана Альбрехтса Мартин Ауст («Трансфер міжнародного права в царській імперії») уважає російського юриста та дипломата Фьодора Мартенса (1845–1909). Автор фундаментальної праці «Сучасне міжнародне право цивілізованих народів», один з організаторів Гаазьких мирних конференцій 1899 та 1907 років, віце-президент Европейського інституту міжнародного права тощо Мартенс зумів на світовому рівні об’єднати фахівців у міжнародному законодавстві, водночас виявляючи цілковиту лояльність до Російської імперії.

Завершується випуск чималим бібліографічним розділом, що містить не лише список нових видань, присвячених проблемам Центрально-Східної Европи, а й розгорнуті анотації на найцікавіші з них.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній...

Розділи рецензій