Роланд Ґец, Ієронім Перовіч, Арсєній Роґінський... Osteuropa, 2009, №1. Am Rad drehen. Energie, Geschichte, Ideologie

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
82 переглядів

На обкладинку винесено «російську» тему цього числа, проілюстровану вентилями на газогоні: «Колесо фортуни: енергетика, історія, ідеологія». «Газова війна», у зворотному хронологічному порядку, відсилає до основного сюжету – розмови про сталінізм. Роланд Ґец («Опудало нафтопроводу: помилки европейських енергетичних дебатів») та Ієронім Перовіч («Газовий фарс: російська, українська та европейська політика») на два голоси говорять про европейські ризики російсько-українського газового конфлікту. Одинокий козир ЕС у подіях січня 2009 року – це солідарність урядів держав-членів. А нагальне завдання – пошук альтернативних паливних джерел.

Основний блок має назву «Наближення сталінізму». Голова російського товариства «Меморіял» Арсєній Роґінський у статті «Фраґментарність пам’яті: Сталін і сталінізм у Росії сьогодні» наголошує: сталінські злочини витіснено на марґінеси сучасної історичної науки в Росії. Перемога у війні та модернізація країни не можуть бути приводом для реабілітації Сталіна, додає Олєґ Хлєвнюк («Диктат сталініста: політика, інституції і методи»).

Розвідки Йорґа Баберовскі та Ульриха Шміта єднає прихильний і водночас прискіпливий погляд на книжку «Терор імрія – Москва 1937». Її автор історик Карл Шлєґель перейняв функцію письменника: зумів максимально реалістично, на багато голосів переповісти один із найдраматичніших фраґментів радянської історії. Баберовскі («Життя в державі надзвичайних станів») зазначає, що саме так має виглядати історія, якщо не бажає лишатися звичайною хронологією. Знаходячи коріння Шлєґелевого методу у працях Гайдена Вайта та Карстена Ґерке (останній – автор книжки «Російська старовина», у якій зреконструйовано сцени домодерної Росії), Шміт відзначає, що настільки вдало стилізувати розповідь, наповнити її трагічними героями та вибудувати захопливий сюжет досі не вдалося нікому.

«Мертва точка: розграбоване мистецтво, реституція та “східні євреї”» – спроба Навойки Цєслінської-Лобковіч звернути увагу на культурну спадщину східноевропейських євреїв, художні колекції яких не було експоновано на тематичних виставках берлінського та франкфуртського єврейських музеїв. Ідеться, зокрема, про львівське зібрання Максиміліана Гольдштейна та варшавське – Абе Ґутнаєра.

Нікіта Соколов повертає читача до Росії, аналізуючи у доволі провокативній статті «Вічно актуальний Карамзін: історична ідеологія за підручником» неґативний вплив Карамзінових концептів (особливий шлях Російської держави, централізм, авторитаризм тощо) на свідомість російського школяра. Протягом 1918–1934 років та під час перебудови, відзначає автор, домінували альтернативні інтерпретації історії, але нинішні підручники повернулися до традиційної схеми. Олександр Мотиль звинувачує державу в тому, що вона сприяє цілком автономному функціонуванню системи фашизму, ознаками якої є гіпернаціоналізм, державний фетишизм, культ маскулінности, у випадку Росії зосереджений на особі Путіна. Ізабель де Кегель («Провина, віра і спасіння: релігія в новому російському кіні») цікавлять релігійні кіносюжети, вона вважає успіх кінофільму Павла Лунґіна «Острів» цілком закономірним, втіленням суспільного запиту на мистецтво, яке спокутує провину держави перед церквою.

Завершує число огляд німецьких перекладів російської літератури 2008 року. Його автор Карлгайнц Каспер нарікає, що третина від тридцяти гідних уваги видань – це непоказова «напівлітература», трилери й фентезі. Проте з радістю повідомляє про щойно знайдені та практично невідомі широкому загалові німецькомовні переклади текстів Софьї Толстої, Івана Буніна, Анатолія Штейґера, Лєоніда Добичіна та Варлама Шаламова.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій