Ніколай Плотніков, Єнс Зиґерт, Доротея Редепенінґ.... Osteuropa. 2009, № 4. Macht Musik. Kultur und Gesellschaft in Russland

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
143 переглядів

Чергове число німецькомовного міждисциплінарного щомісячника «Східна Европа» має назву «Сила (влада) музики. Культура та суспільство в Росії». Більшість матеріялів присвячено радянському нонконформістському музичному мистецтву другої половини XX століття. Хоча відкриває число зовсім не музикознавча стаття доктора філософії, викладача Рурського університету Ніколая Плотнікова «Держава та індивідуум. Антагонізм російської історії ідей», в якій він пропонує концептуалізацію понять «особистість», «особа», «індивідуум» крізь призму історії ідей у Росії. Думки німецького політолога Єнса Зиґерта щодо політико-економічної ситуації в Росії під час світової економічної кризи викладено у статті «Від неперервности до стаґнації. Нестабільна стабільність в авторитарній Росії».

Блок публікацій, присвячених музичному мистецтву в Росії, розпочинає стаття Давіда Фанінґа «Орієнтація на складній місцевості», що є розширеною рецензією на книжку відомої німецької письменниці Доротеї Редепенінґ «Історія російської та радянської музики». Фахівців і просто шанувальників радянської альтернативної музики зацікавлять статті музикознавців Левона Гакобіяна «Третє дано. Радянський музичний аванґард 1956–1982» та Амрея Флехсиґа «Радянському Союзові. “Життя з Ідіотом” Альфреда Шнітке». Сучасний стан нового музичного мистецтва в Росії відображають матеріяли Світлани Савенко «Звільнені звуки. До становища нової музики в Росії» та інтерв’ю з відомим російським композитором (народився в Україні) Владіміром Тарнопольським.

Допис Леоніда Лукса «Хибна паралель. Авторитарна Росія не фашистська» напевно зацікавить читачів «Критики», бо це відгук на публікацію в «Osteuropa» (2009, №1) статті «Росія: народ, держава та фюрер» – з поглядами її автора, професора політології Ратґерського університету в Ньюарку Олександра Мотиля вони добре обізнані за виступами в часописі й за монографією «Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження» («Критика», 2009).

Піяніст і музикознавець Яша Нємцов у розвідці «Єврейська музична культура в Україні. Музична секція Культур-Ліґи в Києві» розповідає про діяльність однієї з наймасовіших єврейських просвітницьких організацій, створеної 1918 року в Києві. Якщо творчість єврейських письменників і художників – її засновників Культур-Ліги – відома добре, то про композиторів Мойсея Береговського, Давида Бартьє, Міхаїла Левіна ми знаємо мало.

Як завжди, наприкінці журналу подано анонси, рецензії та бібліографічний огляд, у цьому номері – видань на тему німецько-польських студій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій