Райнгольд Фетер, Карин Бахман, Гела Енґерер... Osteuropa, 2008, № 12. Kassensturz. Die Finanzkrise und andere Jahresbilanzen

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
121 переглядів

Підсумовуючи кризовий 2008 рік, часопис «Osteuropa» в завершальному числі центральну добірку публікацій присвятив найактуальнішій проблемі, наслідки якої не вдалося подолати й наступного року. За ілюстрацію до неї правлять чотири годинникові циферблати, «посічені» червоною бухгалтерською «кардіограмою» та підписані «Нью-Йорк», «Варшава», «Прага » та «Москва»; на всіх чотирьох – за п’ять хвилин дванадцята, і криза на всіх одна, але в кожному з цих міст походження та природу чергового світового зла пояснюють по-різному

Автор статті «Турбулентність та наслідки: імпортована економічна криза в Центрально-Східній та Південно-Східній Европі» Райнгольд Фетер схильний різко диференціювати досвід країн, розводячи в різні боки сильно постраждалу від удару Угорщину та, наприклад, Словаччину, чия економіка лишається практично здоровою через незначний вплив відтоку міжнародного капіталу на внутрішній грошовий обіг. Ця дилема стане справжнім випробуванням у взаєминах між країнами, вважає Карин Бахман («Льодовиковий період сусідів»). Фетерів оптимізм щодо відсутности «внутрішніх» ризиків в економіці нових членів Европейського Союзу не поділяє Гела Енґерер («У пошуках солідарности: фінансовий ринок Східної Европи в контексті глобальної фінансової кризи»), адже лібералізація та приватизація спровокували зростання впливу банківського сектору, залежного від глобальних процесів. Для старих членів ЕС це, очевидно, буде тестом на солідарність із новими.

Окремий блок утворюють економічні дослідження щодо пострадянських країн. Йоахім Вайдеман у статті «Полювання на ведмедя в Кремлі: фінансова криза в Росії» констатує, що надлишок корисних копалин і валютні резерви не врятували Росію від кризи: ціни на пальне впали, економіку не змодернізовано, збанкрутілі банки та компанії жадають державної допомоги, проте можливості держави обмежені. Астрид Зам («Удавані зміни: Білорусь 08») переводить білоруські проблеми у політичну площину, аналізуючи результати виборів у вересні 2008 року, на яких у парламент не пройшов жоден кандидат від опозиції. Природно, що без політики не обійшлося й в розвідці «Погляд на “П’ятиденну війну”: масштаби та наслідки кризи в Грузії» Уве Ґальбаха. Далі на Схід просувається думками Александер Варкоч («Ціна партнерства: стратегічний баланс ЕС у Центральній Азії»), а Гайнц Тайзен у статті«Hic Rhodus, hic salta! Европейський Союз у багатополюсній світовій системі» своєю чергою намагається визначити роль ЕС, який сьогодні вже не назвеш осердям лише західної культури.

Завершує число блок культурних дописів. Ідеологічного звучання набуває оргáн у статті «Між державою та опором: органна музика у Польщі й НДР» Міхаеля Руновскі, де йдеться про спробу секуляризації цього церковного за походженням музичного інструменту в контексті соціялістичної культурної політики. Втім, у 1970-х Німеччина усвідомила, що ґастролі органістів здатні наповнювати державну скарбницю твердою валютою, а композитори навчилися обходити заборону духовної музики, яка поступово стала одним зі знарядь боротьби проти комуністичної ідеології. На зростанні популярности сучасного мистецтва в Росії наголошує Вальтравнд Баєр («Дискурсивний музей: московський МоМА формує нову атмосферу»), підкреслюючи позитивну роль у цьому процесі молодого директора установи Васілія Церетелі. Матіас Вехтер у статті «Революціонер, федераліст, европеєць: людина та суспільство в уявленні Александра Марка» описує життєвий шлях знаменитого французького інтелектуала – єврея в революційній Росії, потім студента в Німеччині, майбутнього католика й автора концепції европейського федералізму.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій