Микола Рябчук, Керстин Цимер, Вінфрид Шнайдер-Детерс.... Osteuropa, 2005, Heft 1

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
132 переглядів

Головною темою січневого числа часопису стала Помаранчева революція. Розпочинає українську тематику стаття Миколи Рябчука «Україна на переломі. Чи можна зреформувати рекетирську державу?». Хоча цей текст було написано ще 7 грудня минулого року, проблематика перехідного періоду в Україні сьогодні набуває особливої актуальности й гостроти. Наступний матеріял «Новий початок України. Від коливання до Помаранчевої революції» професора східноевропейської історії Ґергарда Зимона підсумовує епоху президента Кучми та розповідає про основні революційні події, що розгорнулися після 21 листопада 2004 року. Продовжує тему політолог із Франкфурта Керстин Цимер. У статті «Вугілля, клан, влада» вона намагається розкрити феномен народження і панування донецької бізнес-політичної групи та розвитку її політичних стратегій. Вінфрид Шнайдер-Детерс пропонує визначити нові підходи ЕС до України в матеріялі «Паліятивна політика ЕС щодо України». Автор констатує, що Німеччина не була й не є щирим прихильником тих планів України, які відрізняються від лінії Москви. Ба більше, за авторовими словами, хоч як це парадоксально виглядає, і в Берліні, і в Брюселі вітали російську ініціятиву щодо створення ЄЕПу та втягнення України в орбіту російського впливу. Натомість після Ющенкової перемоги ситуація кардинально змінилася. ЕС мусить виробити нову стратегію щодо евроінтеґраційних планів України, чого вимагає не лише позиція самої України, яка не бажає стояти на одному щаблі з такими «новими сусідами ЕС», як Туніс чи Палестинська автономія, але також зміна політичних настроїв у самому Евросоюзі. Тема статті берлінського політолога Сабіни Фішер логічно постає з попередньої: «Росія і Україна. Хибний розрахунок чи неоімперський імпульс?». Авторка змальовує основні напрямки активного втручання Росії в президентську кампанію в Україні й аналізує причини поразки Москви. Стаття Астрид Зам також кореспондує з українською тематикою, дарма що йдеться про лукашенківську Білорусь.

У числі також уміщено статтю Григорія Паська «Шпигун, якого не було» про російського фізика Ігоря Сутягіна та контроверзійний матеріял Андрія Пьонтковського «Росія і четверта світова війна. Дещо інша шахівниця» про загрозу ісламського фундаменталістського інтернаціоналу та появу нового мультиполярного світу.

О.М.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій