Manfred Sapper, Volker Weichsel, Agathe Gebert (Hg.). Osteuropa, 2004, Heft 12. Vernichtung durch Hunger. Der Holodomor in der Ukraine und der UdSSR

Жовтень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
87 переглядів

Число присвячено голодоморові – й це чи не вперше в німецькій пресі та літературі українське слово «голодомор» ужито без перекладу для хронологічного й історичного окреслення величезної гуманітарної катастрофи початку 1930-х років, що забрала життя мільйонів людей. Редактори тематичного числа зібрали низку статтей і розвідок провідних німецьких та українських істориків, які розглядають різноманітні аспекти й аналізують феноменологію голодомору. Вступ до проблеми дослідження масової загибелі людей унаслідок голодної смерти в Україні та інших реґіонах СРСР у 1932–1933 написали Рудольф Марк та Ґергард Симон. Розвідка «Голодомор у порівнянні» Едгара Яна є цікавою теоретичною спробою зіставити Голодомор і Голокост у контексті масових знищень. Автор пише про способи історичного оцінювання цих катастроф і розмірковує про їх унікальність. Кельнський історик Ґергард Симон пише про голодомор як зброю для соціяльного та політичного підкорення українського населення сталінському режимові. Станіслав Кульчицький висвітлює інший аспект феномена у статті «Терор як метод. Голодний геноцид в Україні 1933 року». На його погляд, голодомор був не природною, а штучно влаштованою катастрофою, яка мала на меті знищити приватну основу господарювання та загнати багатомільйонне українське селянство в колгоспи. Матеріял Рикарди Вульпіюс ставить Голодомор у ширший контекст тоталітарних практик комуністичної системи. Серед іншого вона пише про переслідування української Автокефальної Церкви як прелюдію до подальших злочинів тоталітарної системи. Далі вмішено розвідки про голодну загибель людей в інших реґіонах СРСР. Ніколаус Катцер у матеріялі «Хліб і панування» розглядає ситуацію голоду 1932–1933 у РСФСР, зокрема в Поволжі. Розвідка Рудольфа Марка розглядає факти голоду початку 1930-х у Казахстані. Юрій Шаповал пише про політику замовчування Голодомору в Радянському Союзі у той час, як сама партійна еліта була добре обізнана з реальним масштабом катастрофи. Наприкінці числа читач знайде статті Вільфрида Їльґе про Голодомор у національній свідомості українців, Валерія Васильєва про українську історіографію катастрофи й Дмитра Злепка про Голодомор очима сучасників.

О.М.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій