Микола Рябчук, Екарт Штратеншульте, Вероніка Присмаєр-Ткоч... Osteuropa

Березень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
156 переглядів

2011, № 11. Partnerwahl. Von Nachbarschaften und Machtkämpfen

Юлія Тимошенко, чий портрет серед інших чотирьох потрапив на обкладинку випуску «Osteuropa» під назвою «Вибір партнера», стала також головною героїнею першого матеріялу числа – статті політолога, члена редколеґії часопису «Критика» Миколи Рябчука «Будильник. Україна, ЕС та випадок Тимошенко». Автор пише, що засудження колишньої української прем’єрки не мало би дивувати ЕС. Кожну зовнішню зміну у форматі українського уряду Брюсель сприймав як реформу, – тож не дивно, що у тому ж дусі зінтерпретовано й політичні репресії. Але якщо Брюсель хоче запобігти появі наступних авторитарних режимів на східному кордоні ЕС, висновки треба зробити вже сьогодні.

Уроки Східного партнерства вивчали Екарт Штратеншульте та Вероніка Присмаєр-Ткоч, узагальнивши їх у статті «Чим менше, тим краще». Жодна красномовна риторика саміту Східного партнерства у Варшаві (вересень 2011 року) не змогла прикрасити факти. ЕС та держави-партнери незадоволені одне одним, настав час переоцінок. Автори вважають, що програма має сконцентруватися на державах, справді зацікавлених в европеїзації, а саме на Молдові та Грузії.

Райнгольд Фетер аналізує парламентські вибори жовтня 2011 року у Польщі («Другий шанс Туска»). Вони показали, що більшість польського суспільства прагне жити у сучасній країні, яка може впливати на Европу, а запорукою цього вважає Дональда Туска та його партію «Громадянська платформа». Однак треба враховувати, що частина виборців голосувала за Туска лише тому, що не хотіла повернення до влади націонал-консерваторів Ярослава Качинського та його евроскептичної партії «Закон і справедливість». Здивував успіх ліберального антиклерикального Руху Палікота, що приваблює головно молодих виборців.

Іще одні парламентські вибори пройшли 2011 року в Латвії. Там суттєвого успіху досягли політичний союз «Центр згоди», що його підтримує більшість російськомовного населення, та партія колишнього президента Валдиса Затлерса, пише Юрис Розенвальдс («Етнос і демос»). Результати голосування поставили етнічну еліту перед вибором: обстоювати монополію влади – чи відкрити державний апарат для російськомовного населення, на що вона не наважилася.

Карін Роґальська («Підтримка гри у багаторівневій системі») досліджує причини, через які збанкрутував уряд Словаччини. Генрик Альф та Матіас Шмідт («Шовковий шлях 2.0?») аналізують торговельне партнерство між Казахстаном, Киргизстаном та китайською провінцією Хіньян.

У дописі «Путч проти Ґорбачова» Іґнац Лоцо згадує, як у серпні 1991 року до влади прийшов Боріс Єльцин і СССР було остаточно зруйновано. Натхненником путчу, який мав на меті запобігти підписанню угоди про децентралізацію СССР, був голова КҐБ Владімір Крючков. Заколотники не змогли визначитися, чи застовувати зброю проти демонстрантів, і це призвело до колапсу.

Ще одна «ретроспектива» – шкільні підручники з історії. Ліляна Радоніч у статті «“Наші” герої, вороги, злочинці» ділиться спостереженнями про те, як хорватським підліткам викладають Другу світову війну. 2006 року Хорватія затвердила навчальний план, що заохочував досліджувати історичні джерела і закликав до дискусії про «культурні досягнення» усташів. Цей навчальний план зберігав чинність у переддень вступу країни до ЕС. Утім, школи мали на вибір чотири підручники з історії: від тих, що вульґаризували націоналізм і праворадикальний режим усташів, до критичних, вдумливих текстів, що пропонували різні його інтерпретації.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій