Володимир Єрмоленко. Оповідач і філософ. Вальтер Беньямін та його час

Листопад 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
4
2099 переглядів

280 с.
Київ: Критика, 2011.

Видану за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету монографію молодого київського історика філософії Володимира Єрмоленка, який нині захищає докторські дисертації в Києво-Могилянській академії й у Школі високих студій суспільних наук (Париж), присвячено творчості Вальтера Беньяміна (1892–1940) – німецького письменника та філософа, соціолога, теоретика історії, естетика, мистецтвознавця і літературного критика, одного з найориґінальніших і найчільніших европейських інтелектуалів першої половини XX століття. Його ідеї, позначені впливом зревізованого марксизму, парадоксально поєднаного з фройдівським психоаналізом, ґетеанською натурфілософією і бароковою історіософією, єврейською містикою, бодлеріянським постромантичним консерватизмом і сюрреалістським революціонізмом, неабияк вплинули на подальший розвиток світової думки від постання Франкфуртської школи на початку 1930-х років і аж дотепер.

Автор оглядає головні топоси Беньямінового мислення, з-поміж яких наголошує засадничі образи оповідача, фланера та колекціонера, виокремлює теми міського простору та його трансформацій, колажу та зміщення, фраґментованости історичного часу, історії і природи та історії як руїни, археології та сотеріології, пам’яті й апокаліптичного очікування, «топографії далекого», філософії мови і філософії імені, теорії роману та відродження нарації, аналізує поняття аури й аналогії, «нечуттєвої подібности» та неідентичности, досліджує парадоксальне переосмислення в Беньяміна проблематики традиції та модерности і показує кшталтування в його дискурсі (та й загалом у тогочасному ідейному полі) контроверсійного феномену антимодерного модерну. Крізь призму ідей і життя Беньяміна дослідник намагається робити своєрідні фотознімки епохи, передусім космополітичного літературно-мистецького і науково-гуманітарного середовищ Німеччини та Франції 1920-х – 1930-х років. Окрім самого німецького філософа, осмисленого зокрема в контексті постромантичної, сюрреалістичної, антропологічної, лівої («апокаліптичної») та психоаналітичної перспектив, на сторінках монографії з’являються й інші чільні постаті тієї доби, як-от Фройд і Пруст, Бретон і Араґон, Гайдеґер і Арендт, Лукач і Адорно, Гофмансталь і Краус, Бльох і Кракауер; аналіз їхніх поглядів також служить опрацюванню головної теми книжки: химерного переплетення новочасности й архаїки в інтелектуальній атмосфері міжвоєнного часу.

Видання щедро ілюстровано портретами згадуваних осіб, репродукціями модерного мистецтва та паризькими світлинами Ежена Атже, що їх досліджував Вальтер Беньямін у своїх філософсько-естетичних студіях.

 

 

Зміст

Denken ist danken   9

Замість передмови: стрибки історї   11

Вступ: персонажі Вальтера Беньяміна   17

Розділ 1

Простір і час: пасаж та вітер спасіння

1. Фантасмагорія великого міста: passage   28

Сюрреалістична естетика пасажу та Беньямінова філософія   32

Пасажі: простір колажу та зміщення   37

Поза межами сюрреалізму   43

2. Вир історії: археологія та сотеріологія   53

Історія та природа: la nature morte   54

Фраґментованість історичного часу: історія як руїна   61

Прапочаток та археологія: Ur-sprung та Ur-geschichte   63

Екскурс у контекст: Беньямін, Бльох, Гайдеґер   70

Історія та сотеріологічна пам’ять   77

Розділ 2

Філософія речі: аналогія, аура та неідентичне

1. Космологія подібности   93

Філософські основи Беньямінової теорії мімесису: Фройд, Адорно, Лукач   94

Беньямінова філософія подібности   100

Натхнення філософії аналогії: Ґете і Бодлєр   104

Імітація неба: астрологія та мімесис   110

Поняття «нечуттєві подібності»   113

2. Аура та її занепад   121

Апорії модерну: руйнування аури та її повернення   124

Топографія далекого: аура і слід   136

Розділ 3

Філософія мови: світ як книга, світ як оповідання

1. Світ як книга: в пошуках Адамової мови   141

Беньямінова рання теорія мови   143

Слово та Ім’я: Беньямінова філософія імені   149

Література й магія: Беньямін та езотерична поезія   157

Беньямін і традиція «книги світу»   162

2. Відродження нарації: оповідь проти роману   173

Дьордь Лукач і «Теорія роману»   175

Альфред Деблін і повернення епосу   177

Епос у серці модерну   181

Екскурс 1

Натхненники та суперники: паралельні візії «антимодерного модерну»

1. Постромантична перспектива: Шарль Бодлєр   194

2. Сюрреалістична перспектива: Андре Бретон і Люї Араґон   201

3. Антропологічна перспектива: Роже Каюа   203

4. Апокаліптична перспектива: Беньямін і німецькі ліві   209

5. Психоаналітична перспектива: нове «Тлумачення сновидінь»   215

Екскурс 2

Модерн і антимодерн у філософії культури ХХ століття: огляд літератури

1. Зустрічі та суміші модерну й антимодерну: сплутуючи карти   221

2. Беньямін між модерном і антимодерном: про що говорять коментатори   235

Замість післямови   247

Бібліографія   255

Покажчик   268

Список ілюстрацій   274

 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії,...

Розділи рецензій