Владислав Стружевський. Онтологія

Липень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
422 переглядів

Переклад з польської Катерини Новікової
Київ: Дух і Літера, 2014.

Книжка є підручником з онтології, фундаментальної філософської дисципліни, предметом якої є суще як суще. Вона має на меті представити основні проблеми онтології, вказати на способи їх вирішення, які пропонує історія філософії. Преференції Стружевського — класична філософія та феноменологія — зумовили вибір розглянутих тем, однак це не обмежує викладу онтологічної проблематики, а чітко означує філософську традицію і дає змогу зрозуміти особливості авторового підходу та методології.

Перший розділ присвячено визначенню онтології, а також метафізики та першої філософії, споріднених із нею і часом ототожнюваних. Стружевський зауважує, що за аналогією до мета-логіки чи мета-математики ця частина підручника стосується мета-онтології та мета-метафізики. У другому розділі окреслено проблематику сущого і наведено лексичне походження терміна, філософське поняття сущого, а також основні положення найважливіших теорій сущого (наприклад, суще як становлення, суще як ідея, суще як субстанція, суще як можливість). У третьому розділі автор пропонує пошукати відповіді на питання, чим є існування і якими є його способи. У четвертому розділі розглянуто проблему сутности. Філософ зауважує, що, з огляду на найзагальніше означення сущого як «того, що є», сутність є другим, поряд із існуванням, «співмножником» сущого. Саме тому онтологія запитує про сутність речей.

Визначенню понять небуття, заперечення, ніщо присвячено п’ятий розділ підручника, де зазначено, що спроби помислити ці поняття відомі практично від початків філософії, у Парменіда і Платона; без поняття ніщо важко уявити філософію Геґеля чи Гайдеґера.

У шостому розділі Стружевський розглядає проблему трансценденталій — притаманних кожному сущому властивостей, які виходять за межі всіх детальних його поділів (категорій) і уможливлюють понятійно різні його розуміння. Проблема трансценденталій поставала передусім у схоластичній філософії — у св. Томи, Дунса Скота. Автор звертається також до Канта і його відкриттів у сфері чистого розуму ідей, які він назвав реґулятивними. Ці ідеї відіграють фундаментальну роль для сукупности нашого знання, надаючи єдність результатам пізнання.

Сьомий розділ присвячено поняттю і проблематиці предмета, розглянуто його структуру і найзагальніші концепції (предмет як набір елементів, як суб’єкт рис, як система). Восьмий розділ зосереджується на дійсності як наборі різнорідних предметів. Презентовано проблему систематизації дійсности в розумінні вибраних філософів (Платона, Аристотеля, Плотина, Йоана Скота Еріуґени, Томи Аквінського, Рене Декарта, Імануїла Канта, Ніколая Гартмана, Романа Інґардена та інших).

Останні два розділи порушують проблематику основи та підстави. Питання про основу стосується визначення, що є arche, принципом чи фундаментом, до якого можна звести все розмаїття явищ у світі. А питання про підставу є однією з найважливіших філософських проблем, яку можна сформулювати так: «Чому радше є щось, а не ніщо?».

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій