Mykoła Riabczuk. Ogród Metternicha

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
637 переглядів

Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2010.

Жодна із трьох книжок Миколи Рябчука, що побачили світ у польських перекладах, не є докладним відтворенням українських ориґіналів. Кожна з них була помітно коротшою: лише дев’ять із сімнадцяти розділів увійшло до польської версії «Від Малоросії до України» (2002/2000), чотири з шести – до «Двох Україн» (2004/2003), й ось тепер у польському «Саду Метерніха» (2010/2008, рецензія на українське видання – «Критика», ч. 1-2, 2009) бачимо лише десять есеїв замість ориґінальних п’ятнадцяти.

Причиною залучення/вилучення тих чи тих текстів може бути, з одного боку, наявність уже готових перекладів (чимало Рябчукових статтей друкували польські часописи), а з другого – прагнення автора полегшити працю чужоземному читачеві, звільнивши його від надміру невідомих імен, фактів, реалій. Звичайно, найліпшим розв’язанням цієї проблеми мало би бути не скорочення текстів, а якнайбільша їх адаптація для іноземної/іншокультурної публіки. Проте, як показує досвід того ж таки Миколи Рябчука, наслідком такої адаптації може виявитися цілком нова книжка – як це сталося з його «Реальною та уявною Україною» («Die reale und die imaginierte Ukraine», 2005), котра сприймається як новий твір, написаний чи, може, переписаний для видавництва «Suhrkamp» за мотивами його попередніх праць. Ба, за радикальнішого підходу, така адаптація може трансформуватися взагалі у писання іншою мовою – як це відбувається нині з публіцистикою того ж таки Рябчука, чи Юрія Андруховича, чи Оксани Забужко, чиї статті з’являються в Україні допіру після публікації за кордоном їхніх німецько-, англо- чи польськомовних ориґіналів.

До польської версії «Саду Метерніха» не потрапив увесь «словенський» блок (чотири есеї) – занадто, на думку автора, репортерський, прив’язаний до конкретного часу й подій; та, ймовірно з тієї ж причини, нарис «Кінець великої паузи». Важче пояснити відсутність есею «Сарматський експрес», тим більше, що існує вже друкований дуже добрий польський переклад Катажини Котинської. Можливо, на перешкоді стали копірайтні проблеми: у польському першодруці есею зазначено, що права на нього належать німецьким видавцям. 

Узагалі, попередня публікація текстів у різних виданнях та різних перекладах створює певні проблеми для редакторів, котрим доводиться пильнувати не лише однакове відтворення імен, цитат та інших деталей упродовж цілої книжки, а й зважати, за змогою, на авторські особливості стилю. Маґдалена Янковська, здається, непогано з цим завданням упоралася, поєднавши під однією обкладинкою праці таких різних перекладачів, як Оля Гнатюк, Богдан Задура, Маґдалена Шишко-Ґрабан, Олена Шельонжек-Коменда, Богдан Струмінський, Іван Кулібаба та згадана вже Катажина Котинська.

Книжку видано в серії «Бібліотека Нової Східної Европи», у якій вийшли вже збірки есеїв Романа Шпорлюка, Віталія Портникова та Ярослава Грицака. «Нова Східна Европа» – це насамперед назва двомісячника, що його видає вроцлавський Колеґіюм Східної Европи ім. Яна Новака-Єзьоранського. Але це також назва імлистого реґіону десь на краю Европи, що його багато хто воліє приписати до мітичної «Евразії». «Сад Метерніха» начебто протидіє цій стереотипізації, але вона, вигнана в двері, просочується у вікно – у вигляді лоґотипу серії, винесеного на обкладинку. Лоґотип із дизайнерського погляду цілком симпатичний, а проте його суть – цибулина церковної бані – однозначно записує українців до іншого світу, відгородженого від Метерніхового саду доволі високим парканом.

Г. Г.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...
Мар'яна Рубчак ・ Лютий 2017
Роман Богдана Бойчука багатий на поетичні образи. Він водночас надзвичайно чуттєвий (секс у ньому є...

Розділи рецензій