И. Н. Ракунова. Новые композиторские технологии. Творчество Аллы Загайкевич

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
559 переглядів

Київ: Фенікс, 2010.

«Я беру звук так само, як жест, на поверхні життя свідомости, – жест утраченого змісту; і коли я стверджую, що “Сс” – це щось світлове, я знаю, цей жест загалом правильний, а мої образні імпровізації – моделі для вираження втраченої нами міміки звуків. Я переконаний, що міміка ця спалахне в нас і висвітлиться свідомістю», – писав Андрєй Бєлий у «Поемі про звук» на початку століття, яке прагнуло докорінно змінити всі традиційні настанови европейської людини Нового часу. І справді, у наступні десятиліття багатовекторні мистецькі пошуки у царині звука, вивчення його іманентних властивостей і неочікуваних перетворень відкрили небувалі можливості організації художнього цілого та його усвідомлення.
    
Закономірно, що сучасна людина, звертаючись до музичної спадщини попередніх епох, насамперед цікавиться неповторним звуковим образом кожної. Вона по-своєму сприймає універсальні акустичні виміри Середньовіччя й Ренесансу; афектовану звукову гру у «нове-знайоме» доби Бароко; виваженість звукового балансу в opus реrfectum et absolutum класиків XVIII століття; індивідуальність звукових структур композиторів-романтиків; парадоксальну цілісність звукової «вавилонської вежі» XX століття. У цьому просторі органічного співіснування полярних звукових універсумів нелегко знайти власні орієнтири. Одним із них для допитливого поціновувача найсучаснішої музичної культури може стати книжка Інеси Ракунової «Нові композиторські технології. Творчість Алли Загайкевич» – перепустка у дивовижний музичний світ талановитої київської композиторки.
    
Книжка має продуману структуру. У першому розділі («Нові композиторські технології: Історія. Теорія. Актуальні проблеми») стисло, але вельми змістовно подано загальний контекст розвитку електронної музики різних національних шкіл у XX столітті – пошуки нових джерел звука шляхом удосконалення чи створення музичних інструментів або зверненням до революційних відкриттів у галузі техніки.
    
Другий розділ, присвячений власне Аллі Загайкевич, описує три найважливіші напрями її творчих інтенцій. Детально розглянуто твір «Повітряна механіка» (2005), у якому композиторка музичними засобами відтворює явище «ґравітації» як «метафоричної акустичної моделі існування (просування) звука у просторі» (Загайкевич). Інший напрям пошуків композитора визначається електроакустичним твором «Геронея» (2002), написаним за романом Мілорада Павича «Зворотній бік вітру». Використання у п’єсі синтезованих звуків, відзначає Ракунова, зумовлено однією з головних ідей літературного першоджерела: міркуванням про «таємницю єднання музичних інструментів із різними стихіями землі – вогнем, водою, повітрям та підземним світом». Звідси народжується задум композиторки поєднати в електронному записі тембри чотирьох акустичних інструментів із семплами справжніх звуків природи і відповідно використати сучасні технології синтезу звука.
    
Ще одну творчу перспективу відкривають «Пагоди» (2003), де не тільки застосовано технологію синтезу звука, а й засоби його обробки у реальному часі. Складну багатовимірну звукову організацію твору зумовлює тонке перетворення східних уявлень про красу та цілісність світу, одухотворення та озвучення власним «голосом» усіх його складників.
    
Рідкісний дар Алли Загайкевич «висвітлити звук свідомістю» знайшов талановитого інтерпретатора-музикознавця, здатного перекласти «міміку звука» у вербальний вимір. Ємність зроблених спостережень і глибина розуміння художніх ідей композиторки свідчать про високий професіоналізм дослідниці й пристрасне її ставлення до об’єкту дослідження. Текст Інеси Ракунової тонко резонує з музикою і породжує яскраві візуально-слухові уявлення – підсилені численними нотними прикладами, а також цінними графічними ілюстраціями та сонограмами ключових моментів руху звукового матеріялу у досліджуваних музичних творах.
    
«Спочатку слід поставитися до звука серйозно, інакше він буде гратися з нами», – сказав один із метрів електронної музики Жерар Ґризей. Сьогодні вже очевидно, що серйозно слід ставитися також і до зворотного боку вітру, до шуму листя, до голосів різних стихій землі і до всього того, що може існувати тільки завдяки нам і чекає нашого розуміння. Тому безцінною видається увага дослідників до тих феноменів музичної культури, які народжуються тут і зараз, «на наших очах», – саме її засвідчує ця яскрава та серйозна книжка про творчість молодої талановитої української композиторки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій