Міхаіл Ямпольський, Ганс Ульрих Ґумбрехт, Пітер Берк... . Новое литературное обозрение. 2005, № 75 (5)

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
130 переглядів

Предметом нової рубрики «НЛО» стає проблематика гуманітарної традиції, її саморефлексія, складання та інтерпретація власної історії. Під гаслом «Винайдення традиції: філологічний родовід як проблема та проєкт» вміщено статтю Міхаіла Ямпольського про досвіди філологізації філософських наук, здійснені в культурі, та про філологію як інструмент їх критики й оновлення (автор називає це реалізацією проєкту «радикальної філології»); а також Ганса Ульриха Ґумбрехта, який в автобіографічному ключі інтроспектує німецьку гуманітарну традицію XX століття. Дві статті присвячено «антропологічному повороту» в сучасних гуманітарних науках: Пітер Берк пише про історію, напрямки та форми його реалізації, Арон Ґурєвіч – про його зміст, зокрема нові методологічні та концептуальні настанови історичної науки, яка в пошуках важелів об’єктивности звертає погляд на людину, з її унікальним культурним досвідом епохи, котрій вона належить. У блоці «1870–1880-ті: література в оточенні медій» представлено два сюжети: Ольґа Макарова розповідає про «справу Каїрової» та стосунки всередині тодішнього журналістського світу; сюжетом другої статті стає «смерть поета», мітологізована у свідомості публіки. Загибель Пушкіна, а через п’ятдесят років – Надсона, стала, на думку дослідника Роберта Веслінґа, приводом для створення цілого сценарію-міту про те, як нещаслива нація «втрачає молодих поетів». Абрам Рейтблат виводить цю проблему за рамки власне російської традиції, а також пише про роль, яку було відведено в цьому «міті» критикові Вікторові Бурєніну, чиї атаки на творчість Надсона сучасники вважали непрямою причиною поетової загибелі. Ніколай Боґомолов публікує зі своїм коментарем інтимну поезію Константіна Бальмонта, яку цензура вилучила з книги «Будьмо як Сонце». Генрик Баран розповідає про архівну знахідку: чернетки «надповісти» Вєліміра Хлєбнікова «Діти Видри». Пам’яті Алєксандра Рудакова присвячено спогади колеґ про нього. Інтертекстуальність у працях радянських письменників вивчають Єлєна Міхайлік (на матеріялі «Ґренади» Свєтлова), Олєґ Лєкманов (одного з віршів Маяковського) та Юрій Лєвінґ (проза Тріфонова). Рецензії з «Хроніки сучасної літератури» присвячено роману Міхаіла Шишкіна «Венерин волос» (про нього під рубрикою «Книжка як подія» пишуть Ірина Каспе та Ксенія Рождєствєнська), а також воєнній документальній прозі (Даніла Давидов), дитячій авантюрній прозі, новим книжкам Владіміра Сорокіна і Єлєни Шварц та ін. У бібліографічному розділі виокремимо статтю Валєрії Стельмах, яка міркує про стан і сенс бібліотечної справи в сучасній Росії, огляд нових розвідок про садово-паркове мистецтво з пера А. Ананьєвої і А. Вєсєлової, допис Боріса Вітенберґа про апологетичні студії з історії Третього Райха, а також рецензії Ільї Кукуліна, Оксани Тімофєєвої, Людміли Зайонц, Ніколая Боґомолова, Євґенія Добренка, Абрама Рейтблата, Алєксандра Уланова та ін., зокрема й відгук Міхаіла Строґанова на появу нового часопису «Историческое наследие Крыма». Завершують випуск «Хроніка наукового життя» та листи до редакції.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Основу української прозової частини останнього випуску часопису «Кур’єр Кривбасу» за 2015 рік...
・ Червень 2016
«ЖНИВА: Статті на пошану Григорія Грабовича до його сімдесятиріччя» стали 32–33 томом часопису...

Розділи рецензій