Маріна Сорокіна, Ніколай Богомолов, Татьяна Ґоряєва.... Новое литературное обозрение. 2005, № 4

Листопад 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
160 переглядів

Відкриває номер «Хроніка поточних подій», що наочно демонструє втрати (переважно викликані техногенними причинами) й здобутки (переважно організаційні) бібліотечної та архівної справи в Росії впродовж 1995–2005 років.

Серед статтей, об’єднаних тематикою взаємозв’язку влади та науки, глибиною аналізу вирізняється есей Віктора Живова, що змальовує загальні умови існування та можливі сумні перспективи розвитку гуманітарного знання в Росії. Алєксандр Хряков описує сучасні дебати в німецькій історичній науці з проблеми «історики за націонал-соціялізму: жертви, попутники чи злочинці?». Ґаліна Звєрєва розглядає запити держави та суспільства до історичного знання, втілені в сучасних підручниках із російської історії. Поважне місце у виданні займають розробки з історичної соціології бібліотек і архівів. Опублікований переклад першого розділу книжки історика права, філософа та соціолога бібліотек Петера Карштедта «Нариси з соціології бібліотеки» реконструює соціяльні умови, що зробили можливою і потрібною появу публічних бібліотек. Патрик Джойс простежує взаємозв’язок і взаємозалежність лібералізму й архіву та називає архів одним із творців ліберального громадянина. Вольфганґ Ернст описує засади і принципи архівації матеріялу в Німеччині від пруських архівів до архівів НДР, з особливою увагою до архівної політики ІІІ Райху. Цікаві паралелі й розходження виявляє стаття Євґенія Старостіна «Дві революції – дві долі архівів», написана на матеріялах Французької революції кінця XVIII століття і Російської революції 1917 року. Лєв Ґудков і Боріс Дубін на розлогому соціологічному й історичному тлі останніх п’ятнадцяти років розглядають сучасний стан публічної бібліотеки як індикатор загального інтелектуального та соціяльного розвитку суспільства. Напрочуд емоційний і насичений ліричними відступами текст Марієтти Чудакової «На захист подвійних стандартів» описує минулі й сучасні стосунки «архів/бібліотека – науковець».

Розділ «Діягностика кризи» з розвідками Алли Койтен, Маріни Сорокіної, Ніколая Богомолова, Татьяни Ґоряєвої та інших акцентує увагу на сучасних проблемах архівів і бібліотек, зумовлених специфічним становищем цих інституцій в очах влади і суспільства, незавершеністю зміни совєтського орієнтиру на якомога обмеженіший доступ та сучасними тенденціями до нових обмежень.

Розвідка французького спеціяліста з сучасної історії архівів Венсана Дюклера висвітлює перипетії ставлення до «проблемних архівів» у Франції 1990-х – початку 2000-х років та причини сучасного піднесення уваги суспільства й політикуму до архівної служби. Соціологічне дослідження стратегій музейного менеджменту в перехідну добу та сучасні концепції репрезентації совєтської доби в музеях історії та літератури ХХ століття пропонує Соф’я Чуйкіна.

Не оминули увагою і питання нових технологій пам’яті та реакцію традиційних інституцій на виклик сучасности. Інформативна стаття Єлєни Бобрової подає опис видів, змісту, функцій і потенційних користувачів архівних інтернет-ресурсів. Ґаліна Лісіцина на досвіді роботи архівного тренінґового центру при Европейському університеті в Петербурзі намагається відповісти на сакраментальне запитання «Як архівістові стати сучасним?», а Дмітрій Равінський окреслює потенційне місце бібліотеки в новому інформаційному просторі. Порівняти проблеми та способи їх розв’язання в російських та американських наукових бібліотеках дозволяє прочитання статті Рут Валах, завідувачки Бібліотеки архітектури й мистецтва Університету Південної Каліфорнії, що ділиться власними професійними спостереженнями та міркуваннями.

Можливість дізнатися про призначення та проблеми Музею кіна надає вміщена у випуску бесіда з його директором Наумом Клейманом. Нікіта Петров у середині 1990-х років побув експертом комісії для передання архівів КПСС і КҐБ на державне збереження, що її на якийсь час створила була російська влада, тож тепер обізнано заторкує питання «архівної контрреволюції» та сучасних тенденцій до повторного засекречування призначених для відкритого доступу матеріялів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій