Єжи Помяновський (гол. ред.). Новая Польша, 2003, № 3 (45)

Жовтень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
32 переглядів

Варшавська «Новая Польша» розпочинає свій черговий номер матеріялами про діячів паризької «Культури». Феномен еміґраційного часопису та його редактора Єжи Ґедройця намагається окреслити відома російська дисидентка Наталья Ґорбанєвська. З «Культурою» довгі роки співпрацював польський іраніст, советолог і письменник, професор одного з найповажніших у Бельгії навчальних закладів – Лувенського католицького університету – Войцех Скальмовський. Йому виповнилося 70, і журнал уміщує коротенький нарис Леопольда Унґера про ювіляра та ще коротші витяги з творів самого Скальмовського.

Головною темою цього числа редактори обрали театр, а саме тему «Росія на польській сцені». У театральній добірці, яку подає часопис, бачимо міркування його головного редактора Єжи Помяновського про сучасну Росію, її культуру та Росію в польській культурі. Видатний польський театральний режисер, театрознавець і педагог Ервін Аксер оповідає в інтерв’ю про польський театр комуністичних часів. Надзвичайно цікавими видаються його спогади про досвід роботи в театрі Товстоногова в Лєнінграді. Наступну статтю присвячено іншій видатній постаті сучасного польського театру – Кристияну Люпі, який цього року відзначає своє 60-ліття. Протягом своєї тривалої та багатої театральної кар’єри Люпа ніколи не цікавився давніми греками, Шекспіром, Ібсеном чи романтизмом – він зосередився лише на творах XX століття. Тему творчости Кристияна Люпи продовжує рецензія на останню роботу метра на вроцлавській сцені – «Нічліжка» за відомою п’єсою Максіма Ґорького. Опубліковано фраґменти російського перекладу п’єси Мацея Вотишка «Булґаков» і останнього твору Тадеуша Слободзянека «Сон клопа, або Товариш Христос».

Пьотр Міцнер розповідає про життя та смерть розстріляного в 1938 році в Москві контроверзійного польсько-радянського письменника Бруно Ясенського. На поетичних сторінках часопису – добірка нових віршів Чеслава Мілоша в перекладі Анатолія Ройтмана. Віктор Єрофєєв та Ґжеґож Пшибінда висловлюють свої міркування з нагоди виходу в Росії російського перекладу «Поневоленого розуму» Мілоша, якого вона дочекалася аж через 50 років після появи ориґіналу.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій