Ростислав Мельників, Назар Федорак, Оксана Забужко, Оксана Мардус. Нова поетична серія «Ars Poetica» видавництва «Акта»

Березень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
100 переглядів

Харків: Акта, 2001.

Потреба у професійно зроблених книжках на кшталт тих, що пропонує в заснованій 2000 року новій серії харківське видавництво, надзвичайно велика, а фаховість цього проекту незаперечна: кожна з чотирьох випущених на сьогодні поетичних збірок народилася у творчій співпраці поета й художника, наслідком якого є висока культура оформлення, мистецькі ілюстрації, зручний формат. Тексти розташовані на аркушах без надмірної тісняви, з широким міжрядковим інтервалом, і видно, що для доброї літератури видавці не поскупилися на папір.

Укладачі добирають на публікацію в серії вірші більш або менш відомих, але завжди цікавих українських поетів, з цілком своєрідними й незалежними творчими поставами.

Ростислав Мельників

Подорож рівноденням

У поетичному світі синестезійного неокосмізму Ростислава Мельниківа зоровим образам вторують вишукані звукові образи («Степом сколисаний сон») і суто зорові ефекти віршорозділу:

Поїзд

приходить

о

пів на четверту

оберту

зву

-ку

СУРМИ

Цей світ виповнений класичними – біблійними, античними – рефлексіями, занурений у щільний інтертекст світової та української лірики (Тичина, Антонич, Андрухович):

Я твій Йона, маленький Боже,

Я сто років Тебе не бачив.

Маленький Бог з іменем «Ти» відгукується тичинівським рядком «Прокинувсь я – і я вже Ти» з «Соняшних клярнетів». Поезія Мельниківа – це світ несподіваних зустрічей і перегуків різних поколінь і епох поезії, причому автор тут почувається не як загублений блукалець, а як звичний співрозмовник.

Назар Федорак

Земляне тіло

Експресіоністичний урбанізм Назара Федорака дає химерне відчуття міського ландшафту, в якому все органічно змішане з усім: сонце, лід, вежі, бруківка та сміття. А от тяжіння автора до абсурду можна зарахувати до позитивних якостей його творів. У вірші «Інкарнація у Варні» він перетворює образ бодлерівського альбатроса у фантасмагоричній, хоч дещо «зниженій», метафорі – оживлюючи до нового буття.

До Варни, мов додому,

вертають альбатроси

І, втомлені, займають

помешкання міщан.

Похнюплені міщани

вступають у матроси

І спільно надувають

міський катамаран.

Подібний принцип перетворень і перехідних станів поетичного світу (в поєднанні з предметною конкретністю образу) притаманний й іншим Федораковим поезіям:

білий виноград ронив плоди

над колами осінньої кінноти

(ні, не як сльози, – радше повні ноти)

на струни тятиви вряди-годи.

Та ще безшумно коливались вежі, з туманами заходячи

у тан.

Від музики лишився нотний стан

і – як закінчення усіх фата морґан –

на місці нот важкі сліди ведмежі.

Оксана Забужко

Новий закон Архімеда

Ліричний персонаж (можливо, альтер-еґо поетки) почасти медитативної, почасти метафізичної, завжди софістикованої й подекуди чи не сповідальної лірики у збірці Оксани Забужко блукає звивистими стежками та битими шляхами того двадцятиліття, котре добігло-таки свого кінця, –блукає, мружиться, поглядає навколо, пригадує щось призабуте, а радше незнане, та, скидається на те, усвідомлює потроху, які то були дивовижні часи, попри всю їхню марноту, коли достоту ловили вітер, пересипали пісок і креслили на ньому незрушні кола ще незайманих силабо-тонічних рядків.

Оксана Мардус

Дім за узгір’ям грому

Поезії зі збірки Оксани Мардус «Дім за узгір’ям грому» відзначаються первісною простотою анімістичного погляду на світ, предковічним язичницьким сенсуалізмом: «Вночі гасали яблука в саду, лоби спітнілі утирали листям»; «Зорі вічками стоять на захід»; «Народжують мами маленькі сонця»; «Сосновим биркам боляче, коли вони ростуть»... Суттєвим, однак, тут є те, що гігантизм народного епосу, який легко ставить поряд людське й космічне начала, поєднується в Мардус зі щемливим жіночим ліризмом: «Закотилося сонце під груди жінці»; «Сонце важке улітку – нести несила»; «Припнула доня сонце на кілочок».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Квітень 2019
Знайомі образи Єґіазарянового малярства – ангели, гори, плоди-гранати, хмари – з’являються і на цих...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «...

Розділи рецензій