Лукаш Скупейко, Ярослав Поліщук, Тамара Гундорова, Леонід Ушкалов... Нова історія української літератури (теоретико-методологічні аспекти). Збірник

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
261 переглядів

Київ: Фенікс, 2005.

Як виглядає, у контексті вітчизняного літературознавства криза літературної історіографії означає не недовіру до історичного наративу, а відсутність адекватної історії української літератури. Зокрема, Інститут літератури планує чергову академічну «Історію», цього разу десятитомну, а поки вона перебуває на підготовчій стадії, Інститут видав збірку статтей, присвячених обговоренню цього проєкту. Всі вміщені у збірці матеріяли були протягом 2001–2004 років надруковані в часописі «Слово і час». Автори заторкують різні проблеми: від пошуку загальних засад написання історії української літератури до висвітлення окремих епізодів літературного розвитку. Що ж до актуальности й потрібности цього починання, то, як зазначив у передмові Лукаш Скупейко, для більшости науковців, які взяли участь в обговоренні, вони є очевидними. Тож основним дискусійним питанням стало те, якою має бути нова історія української літератури.

Попри відмінність зреалізованих у статтях збірки підходів, у виданні таки простежується певна спільна тенденція. Для більшости авторів – хоча й не всіх – нова історія має виконувати освітню функцію, себто йдеться про підручник, метою якого є, розкривши закони літературного розвитку, дати конкретні відповіді на питання і показати, «як усе було насправді». Зокрема, Віталій Дончик, заступник голови редколеґії, яка готуватиме десятитомника, не заперечує, що позаяк існують різні методи дослідження літератури, то можуть існувати й різні «Історії літератури». Утім, він вірить, що завдяки якомусь великому синтезові «створювана “Історія української літератури” в лапках досягне об’єктивного адекватного відтворення історії української літератури без лапок».

За задумом, нова академічна «Історія української літератури» має обіймати історичний, національний та естетичний аспекти. Щодо цієї праці сказати ще нічого не можна, але авторам уміщених у збірці статтей поєднати національне й естетичне не вдалося. Дослідники, які зупиняються на національних особливостях української літератури, шукають і знаходять у ній «відображення людської душі» (як Лариса Мороз) чи вияв буття нації (як Петро Іванишин) – що завгодно, крім літератури. А Ігор Моторнюк, критикуючи радянську періодизацію української літератури з Жовтневою революцією як поворотною точкою, пропонує свою схему, прив’язану до етапів національного відродження, міняючи в такий спосіб одну ідеологію на іншу.

Втім, деякі автори (Ярослав Поліщук, Тамара Гундорова, Леонід Ушкалов) говорять про потребу переглянути парадигму історії української літератури. Проте загалом уміщені у збірці матеріяли на дискусію все-таки схожі мало. А завершальна стаття вже згаданого Моторнюка «То якою ж має бути “Історія української літератури”?» навряд чи демонструє, як сказано в передмові, «відсутність претензійности на єдиноправильність висловленого», адже всі питання, якими рясніє текст, насправді риторичні.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій