УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА ГАЗЕТА. № 1,2

Січень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
606 переглядів

Київ: 2015.

Після тривалої перерви вийшли перші цьогорічні числа «Української музичної газети» (УМГ). Піврічну затримку було пов’язано зі зміною головного редактора фахового щоквартальника, яким тепер стала музикознавиця і музична критикиня Олеся Найдюк.

УМГ належить до юрисдикції Національної всеукраїнської музичної спілки (НВМС). На відміну від Національної спілки композиторів України, Спілка об’єднує передовсім музикантів-виконавців і опікується фестивалями та конкурсами в різних реґіонах держави. Проте найсвіжіші числа часопису свідчать про бажання і можливості піднятися над формальним фіксуванням подій, що їх ініціює НВМС, і подавати їх у найширшому музичному контексті. Очевидно, що УМГ у нинішньому форматі орієнтується на найкращі зразки інтелектуальних часописів.

Навіть у вузькому колі професійної проблематики існує чимало способів зробити видання корисним і цікавим не лише для тих, про кого воно пише. Наприклад, розпочати гостру, провокаційну дискусію «Навіщо спілка?» (під час якої найбільше закидів пролунало у бік Міністерства культури). Надати місце для текстів, у яких розмова про музику непомітно перетворюється на художню літературу (есеї композитора Данила Перцова та баяніста Романа Юсипея). Зосередитися на прикордонні мистецтва й освіти (дитячий проєкт піяніста Євгена Громова «Я осилю Баха»), міжнародних зв’язках (блок матеріялів про українських стипендіятів програми «Gaude Polonia», анонс «українського» числа кельнського часопису «MusikTexte», нотатки про штутґартський фестиваль «День церкви — 2015», рецензія на польсько-українську програму київського піяніста Антонія Баришевського). Віднайти в архівах маленькі музичні сенсації (реконструкція біографії співака, композитора і педагога Миколи Філімонова, яку здійснила музикознавиця та архівістка Ілона Таміліна). Вкотре нагадати про швайцарсько-українського віолончеліста Дениса Северина, класика Київського аванґарду Леоніда Грабовського, засновника концертної серії «Нова музика в Україні» Володимира Рунчака, вінницького хормейстера Віталія Газінського, кобзаря Тараса Компаніченка; нині покійних композитора і дириґента Анатолія Білошицького, піяніста Сергія Скринченка. Піти до Донецької опери на «Євґенія Онєґіна», аби написати «репортаж абсурду» про театр, перед будівлею якого нині стоять три білборди з портретом Іосіфа Сталіна.

Музичний універсум — це система малих світів, які обертаються довкола певних виконавських традицій, окремих інструментів, музичного життя невеликих міст, музичних видавництв. Відтак у полі зору авторів УМГ опиняються Міжнародний конкурс-фестиваль гітарного мистецтва «ГітАс» і Літня гітарна академія у Ворзелі, Всеукраїнський конкурс арфістів, фестиваль хореографічного мистецтва «КМАТОБ fest 2015», серія нотних видань творів Івана Карабиця, монографія «Портрети корифеїв» Романа Вовка тощо.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Яна Примаченко ・ Грудень 2017
До збірника, що його впорядкувала кінознавиця та головна редакторка журналу «Кіно-Театр» Лариса...
Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...

Розділи рецензій