Сергій Осока. Нічні купання в серпні

Квітень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
557 переглядів

Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

«Писати по свіжих слідах важкувато. Набагато легше спершу все відринути, шугнути в міське життя з його сміттєвозами, рекламами, тролейбусами, що швидко все заглушать, а потім дивитися на все здалеку — воно бачитиметься вже трохи не таким, як було насправді. Його прикриє серпанок ідилічного смутку», — цей абзац із прозової книжки полтавця Сергія Осоки (більше знаного як поета) є своєрідною пояснювальною леґендою до мапи його історій. Притишені, дещо вибляклі новели та образки огортатимуть читачів ідилічними туманами, розчулюватимуть і зворушуватимуть.

Складно сказати, чи це чистий, або, як зазначено в анотації до книжки, «графічний реалізм з тонкою лінією містики». Радше можна говорити про певний новий сентименталізм, який щоразу більше пробивається в сучасній українській літературі. Безумовно, це вже не та квітко-основ’яненківська прикрашальність і «сльозливість»; але в текстах однозначно наявні визначальні для цього напрямку орієнтири: почуття, розчулення, пейзаж, минущість.

Довкола водойм авторових спогадів (вода — чи то ріка, чи ставок — для Осоки символічна й становить якщо не центр пейзажу, то, як в олійному живописі, ґрунт-підмальовок) розростаються діялоги, конфлікти, виходять із ранкових туманів рибалки з ятерами, відлунюють нічні купання закоханих, знаходять мерців.

Sentimentum тут майже завжди стосується сільського привілля, золотої доби дитинства в ньому. Місто для героя Осоки — це відхід від справжнього, в ньому немає таких світло-пронизливих образів, лише тупе почуття несвободи. У селі ж спілкування, позбавлене «міської ґречности», ніби краще увиразнює свою суть, робить сповнену домотканих просторіч мову запашною, страви — живими, а героїв — грубішими, більш характерними, архетипними. Здавалося б, ідилія, яку ми вже проходили, і то не раз: ці босоногі дитинства, подані винятково під народницько-соцреалістичним соусом, цю гостру правду «справжнього» життя, словом, увесь цей стереотипний несмак.

Але ж ні, Осока говорить зовсім про інше. Тут є особлива рецепція минулого, констатація вимирання цілого пласту не фольклорної, а живої сільської культури, що фізично обривається на поколінні бабів-дідів, але не вивітрюється з онуків, які, на відміну від своїх швидко «охрущовлених» батьків, розгледіли в ній суть, яка потребує діялогу, а не сором’язливого замовчування.

Окрім того — це яскраво помітно, як і вказаний сентименталізм, — у книжці Осоки є багато складних життєвих історій, «критичного реалізму», які позбавлені елегійного флеру, а навпаки, течуть дуже порожистими річками. У свіжій шафі позаміської природи ховаються скелети провінційности: закритість, обмеженість, самотність. Щоправда, самотність у селах та містечках інша: це радше вигнання, неприйняття інакшости, індивідуальности. Тут особливий відчай побутового поножів’я, сімейної безвиході, безталання.

«Нічні купання в серпні» показують сучасні тенденції української прози: це все підкресленіша увага до «сімейних хронік», спогадів дитинства, словом, приватної історії та прагнення до великої форми. Написану в невеликих жанрах, цю книжку сміливо можна назвати не збіркою новел, а романом у новелах.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Квітень 2018
Візуальний супровід тексту забезпечують світлини Валерія Мілосердова – фотографа, який здобув...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...

Розділи рецензій