Рафал Воячек. Незакінчений хрестовий похід

Березень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
513 переглядів

Переклад з польської Мірека Боднара
Івано-Франківськ: П’яний корабель, 2016.

Уперше в  українському перекладі вийшла книжка культового польського поета ХХ століття Рафала Воячека (1945–1971). Автор ефектних похмурих віршів також прославився катастрофічним способом життя, позначеним психічними розладами, алкоголізмом, екстраваґантною і хуліганською поведінкою, численними спробами самогубства, остання з яких виявилась успішною (сучасників особливо вражало, що Воячек при цьому походив із дуже поважної та погідної родини). Через що, звісно, набув образу «проклятого поета».

У книжці «Незакінчений хрестовий похід», утім, лише побіжно, в анотації заторкнуто «проклятість» Воячека; біографічної інформації як такої тут майже немає. З одного боку, через це втрачено деякі рекламні можливості для видання, а з другого — створено умови для самодостатнього сприйняття поетової творчости. З огляду на обсяг — понад 200 сторінок, український читач має нагоду скласти про неї доволі чітке уявлення.

Вірші Рафала Воячека вельми мозаїчні за образністю, проте легко складаються в цілісну (хоча й непрозору) картину. Цю мозаїчність побудовано і на асоціятивному підході, і на складній, багатозначній системі натяків, символів тощо. Поетові образи виглядають такими собі вудками, розставленими на чималій водоймі, тож можливості вивудити сенси та значення тут дуже широкі:

Отже, доки ще є небо, 

моє широке обличчя,

доки над горизонтом світить кров, 

як ранішня зоря,

доти птах знає міру свого вивищення.

Але вже, хоч і не відає про те, 

повільно протікає

з-під того під небо тісне, уже під моєю

повікою він розпливається в тяжку, 

як саван хмару.

У «Незакінченому хрестовому поході» нескладно зауважити моменти, близькі сюрреалізмові (проте, здається, значно менш «автоматичні») та експресіонізмові, можна також говорити про перегуки з тодішньою американською поезією. Хай як несумісний цей польський «шістдесятник» з українськими шістдесятниками, зате із Нью-Йоркською групою та Київською школою і суміжними явищами вже легше знайти точки перетину.

Домінантний і жаский навіть у жартівливій формі мотив смерти й тему фізіологізму у Воячека відтінено тонкою чутливістю, любовною енергетикою. Усе це майже неодмінно дістає надпотужну ін’єкцію їдко-гіркої іронії та сентиментального відчаю.

Скільки у смерті шухляд! — У першій

складає собі мої вірші,

якими я дорожу.

 

У другій шухляді, безумовно,

зберігає пасмо волосся

з тих часів, коли мені було п’ять років.

 

У третій — простирадло

з моєю першою нічною полюцією

і випускний атестат.

 

<…> У п’ятій — рецензії, огляди,

які читає, аби посміятися,

коли меланхолійна.

 

<…> А найнижча і найбільша

— самій уже витягти важко —

якраз буде мені труною.

Що, однак, в інших випадках не заважає й парадоксальній грі:

І закидає в м’ясорубку обидві

сідниці. І відомо навіщо

кров розмазує по склу, а кожну

її волосинку розтинає начетверо.

Бо твердо вірить, що таки знайде.

Таким терплячим катом

може бути тільки поет.

Я знаю його. Зветься він Рафал Воячек.

А десь дає змогу торкатися ширших тем, включно з трохи несподіваними тут історичними та суспільними (то лише у вигляді певних усталених словесних формул як матеріялу для поезії, то у самодостатній, із натяками на епічність, формі).

Досить пластичний переклад віршів Воячека для книжки «Незакінчений хрестовий похід» здійснив поет Мірек Боднар, а ілюстрації в трохи експресіоністичному дусі — Олег Перковський.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Вадим Мірошниченко ・ Серпень 2018
Тема жінки – центральна в романі. Жінка в тіні великого письменника: офіційні подружні стосунки,...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «...

Розділи рецензій