Edited and Translated by Marian J. Rubchak. New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine’s Cultural Paradigm

Березень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
223 переглядів

New York, Oxford: Berghahn Books, 2015.

Збірник наукових статтей, що їх переклала та зредаґувала Мар’яна Рубчак, присвячено ґендерним питанням, зокрема становищу жінки в українському суспільстві. Добірка містить праці українських науковиць, світогляд і підходи яких формувалися вже за часів незалежности. Дослідниці поєднують західні методології з науковими конвенціями постсовєтського світу.

У книжці подано огляд діяльности жінок у різних сферах суспільного життя до 2013 року. Ідеться про представництво в органах влади і роль феміністичного руху для його зростання; наслідки державної ґендерної політики; моделі жіночої поведінки, що їх заохочує суспільство, і використання таких (бажаних для суспільства) образів у комерційній рекламі; демографічні зміни, спричинені світоглядними, — і все це з перспективи «до Евромайдану».

Збірник має чотири частини: «Ґендерна політика в постсовєтській Україні», «Влада медій», «Змінюючи демографію» та «Парадигмальні зрушення», — і містить цікавий ілюстративний матеріял.

Як зауважує редакторка, книжку «розпочинає розділ, присвячений політиці, з огляду на те, яку важливу роль вона відіграє в організації суспільного життя». Стаття Тамари Марценюк «Участь жінок у вищих органах влади: провали і сподівання української ґендерної політики» виокремлює тенденцію «що вища влада, то менше в ній жінок» і розкриває її причини. Дослідниця аналізує низку міжнародних та українських доповідей і звітів, законів та ухвал, наголошуючи, що більшість вітчизняних державних постанов надто декларативні, у них не вказано ані конкретних шляхів реалізації змін, ані можливих санкцій за порушення закону.

Окрему увагу Марценюк звертає на сексистські промови політиків, зокрема Миколи Азарова, а також на те, що жінка в Україні є або об’єктом замилування, що надихає чоловіків, або виконавицею материнської ролі, і навіть Юлію Тимошенко спри ймали радше як втілення цих чеснот (стильна жінка і мати нації), а не як професіоналку. На думку дослідниці, якщо політичні партії виявлять більше зацікавлення в залученні жінок до своїх списків, ситуація в країні справді може змінитися. Крім того, важливою є проблема розподілу обов’язків — позбувшись стереотипу про «жіночу» роботу (інакше кажучи, розподіливши вирішення побутових питань між чоловіком і дружиною без усталених упереджень), українці дали би жінкам час не лише цікавитися політикою, а й брати активну участь у політичному житті країни, від чого представники обох статей виграли би.

Друга частина збірника розкриває проєкції образу жінки в мистецтві, рекламі та наративній журналістиці. Тетяна Булах аналізує явище ґламуру і його засвоєння в постсовєтському просторі як, з одного боку, вияв належности до культури «совка», а з другого — спробу заперечити її. Споживацтво, викликане попереднім дефіцитом, спричинило становлення нової економічної еліти («нових українців»), що є яскравою протилежністю інтелектуальної та моральної еліти (як загалом було і в Совєтському Союзі, де її постійно знищували або витісняли на марґінеси).

Окрім того, ідея «ґламуру» й «ґламурности» вплинула на формування образу жінки. З’явилися не лише нові стандарти краси (образ Барбі), а й сценарії, за якими ця жінка начебто має досягти щастя: вийти заміж за багатого іноземця або олігарха (сценарій Попелюшки) або стати успішною бізнес-леді, однак такий сценарій діє як тимчасовий, доки жінка знайде того, хто її забезпечуватиме. Цікавим є спостереження дослідниці щодо ґламурних випускних вечірок, які перетворюються у своєрідний обряд ініціяції (заступаючи весілля) — і не лише тому, що сукні випускниць часто коштують не менше ніж весільні, а й тому, що ці вечірки для багатьох пов’язано з утратою цноти.

Стаття Оксани Кісь і Тетяни Бурейчак «Ґендерні мрії чи сексизм? Реклама в постсовєтській Україні» є спробою використати деякі ключові концепти західних теорій на вітчизняному ґрунті. Проаналізувавши ілюстративний матеріял, дослідниці доходять висновку, що така реклама — «це своєрідний внесок у відновлення стереотипного образу жінки як нижчої істоти, дефективного члена суспільства».

Третю частину книжки зосереджено довкола дослідження демографії. Вікторія Володко і Галина Городецька вивчають особливості міґрації українок. Галина Лабінська пише про зміни в житті постсовєтських жінок у Львівській області. Людмила Малес розглядає інститут сім’ї та шлюб загалом із перспективи ґендерних студій. Дослідниця наголошує, що усталене патріярхальне уявлення про жіноче щастя як добровільну самопожертву феміни часто спричиняє низку сімейних конфліктів, адже для гармонійного функціонування сім’ї жінка має задовольняти і власні потреби. Також розглянуто шлюбний цикл попередніх епох (залучення студентів до цієї роботи дає змогу не лише відтворити картину минулого, а й оцінити специфіку молодіжної рецепції).

Збірник завершують статті, які засвідчують парадигмальні зрушення. Марта Скорик розмірковує про недостатню виробленість поняття «ґендеру» в українській психології, доцільність долучення ґендерних студій до психологічного дискурсу. Ганна Черненко, використовуючи коґнітивно-дискурсивний підхід та контент-аналіз, досліджує кореспонденцію читачок журналу «Жінка» і робить два парадоксальні відкриття: значна частина жінок свідомо віддає перевагу не еґалітарній, а патріярхальній моделі сімейного життя; порівняно із совєтським періодом істотно знизився рівень задоволення читачок державною соціяльною політикою. Криза маскулінности є темою статті Тетяни Бурейчак.

Концепцію видання увиразнює оформлення. Зображення на обкладинці «New Imaginaries» — це пропозиція нового образу українки, яка є не іконою («жертвою», «святою» чи «матір’ю»), а живою жінкою, готовою боротись і перемагати, як гравець, що виходить на поле гри, а можливо, й на поле бою.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Галя Василенко ・ Листопад 2017
Чи доречне використання слова «людина» в історії про Авшвіц? Чи можливо вписати «людське» в...
Єгор Брайлян ・ Жовтень 2017
Книжку німецьких фахівців із глобальної історії та феномена колоніялізму Яна Янсена (Німецький...

Розділи рецензій