Григорий Крейдлин. Невербальная семиотика. Язык тела и естественный язык

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
263 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2004.

У центрі уваги монографії відомого російського спеціяліста в галузі невербальної семіотики перебувають особливості невербальної поведінки людини в акті комунікації. Автор зосереджується на п’яти розділах невербальної семіотики: паралінґвістиці (наука про звукові коди невербальної комунікації: параметри звучання мови, звукові ефекти, голос, тон), кінесиці (жести, пози), окулесиці (мова очей у комунікації), гаптиці (форми, смисли та функції дотиків у спілкуванні, тактильна комунікація) та проксеміці (комунікативний простір людини). Дослідник виділяє також низку наук, які вивчають невербальну комунікацію, проте вони не стали предметом детального опису в книжці: авскультація (слухове сприйняття звуків й авдіяльна поведінка людей у процесі комунікації), гастика (знакові й комунікативні функції їжі та напоїв, приймання їжі, культурні й комунікативні функції пригощань), ольфакція (мова запахів, смисли, які передаються за допомогою запахів), хронеміка (наука про час комунікації, її структурні, семіотичні та культурні функції; семіотика синхронної та несинхронної мови, синхронізація жестового спілкування), системологія (системи об’єктів, якими люди оточують свій світ; функції та зміст, що його ці об’єкти виражають у процесі комунікації; відтак ідеться про мову одягу, прикрас, зачісок).

Автор структурує лінґвальну та соціяльну парадигми жестової мови, вводячи їх у спектр термінологічного ряду «жестові фраземи», «питомі й запозичені жести», «стилістично нейтральні та стилістично марковані жести», «міжкультурна омонімія (синонімія)», «семантичний опис мімічних жестів», «діялектні варіянти жестів», «жести дітей і дорослих, чоловіків і жінок». З монографії на прикладі «Словника мови російських жестів» можна докладніше дізнатися про принципи укладання такого штибу словників, ознайомитися з лексикографічним описом жестів. Окремий розділ присвячено посмішці як класові семантично різнотипних жестів, культурно специфічних за природою.

Експериментальною базою для розвідки стали лабораторні експерименти, польові дослідження, тексти російської художньої літератури. Книжка має багату бібліографію (471 одиниця), список авторових праць із теми книги нараховує 52 позиції; до неї додано солідні термінологічний та іменний покажчики.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні...
Юрій Кудінов ・ Жовтень 2017
Геннадій Казакевич має на меті з’ясувати місце і роль східних кельтів у етнокультурних процесах і...

Розділи рецензій