Герфрид Мюнклер, Вячеслав Морозов, Андрєй Захаров.... Неприкосновенный запас. Дебаты о политике и культуре. 2003, №4 (30)

Березень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
71 переглядів

Четверте число «НЗ», підготовлене спільно з німецьким журналом «Osteuropa», присвячено темі «Росія як частина Европи». В центрі уваги російських і німецьких авторів – культурні, політичні, економічні, соціяльні й ідеологічні процеси, котрі творять ґрунт, на якому нині взаємодіють Европа та Росія.

Перший розділ числа («Останній похід в Европу?») містить кілька досліджень еволюції взаємних образів Росії та Европи, динаміки формування і зміни їхніх ідентичностей в історії та інституційних контактів сьогодні. Герфрид Мюнклер аналізує різні підходи до проведення кордонів Европи, а отже, й до створення спільної европейської ідентичности; Вячеслав Морозов досліджує різницю між сприйняттями Заходу та Европи в російській інтелектуальній традиції. Окремі статті присвячено відмінностям між російським та европейським федералізмом (Андрєй Захаров), консервативній ролі РПЦ у трансформації Росії (Сєрґей Філатов), формам співпраці і стратегіям Росії щодо ОБСЕ та Ради Европи (Надєжда Арбатова), а також поясненню диспропорцій у подоланні посткомуністичної кризи різними країнами (Клаус Мюлер). Осібну категорію складають есеї Юрія Андруховича та Андрея Горних (Мінськ) про їхнє сприйняття Росії ззовні.

У другому розділі збірника («Російський економічний ландшафт і европейський економічний простір») привертають увагу роздуми Владіміра Мау й Вадіма Новікова щодо пріоритетів і форм взаємодії РФ із ЕС, аналіз потенціялу РФ для розв’язання очікуваної кризи енергоносіїв у ЕС (Роланд Гец) та критика пропозицій Росії переробляти і зберігати ядерні відходи з Заходу (Тобіас Мюнхмаєр). У статтях Боріса Хлєбнікова та Боріса Дубіна проаналізовано відповідно німецький і російський книжкові ринки та видавничу справу в цих країнах. Бірґіт Менцель привертає увагу до зміни поколінь і стилів у російській літературній критиці.

Третю тему числа («Европейське місто як воля та уявлення») відкриває філософський есей Боріса Ґройса про корінну трансформацію міста в сучасній цивілізації в універсальний простір, яка знімає суперечність між перебуванням в одному місці та мандруванням. Долі Москви й Берліна на тлі політичних перипетій і глобальних процесів XX століття – у центрі уваги Карла Шлеґеля, культурні проблеми й традиції Петербурґа – фокус статтей Станіслава Савіцкого та Дортеї Редепенінґ. Владімір Папєрний міркує про відвідини Москви Фейхтванґером і Жідом у 1930-х роках та їхні наслідки для еволюції світоглядів обох письменників. Владімір Ґельман критично оцінює новий закон про місцеве самоврядування в РФ, який ставить муніципальну автономію під жорсткий контроль центру.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій