Алєксандр Янов, Марлен Ларюель, Алєксандр Куланов.... Неприкосновенный запас. Дебаты о политике и культуре. 2003, №3 (29)

Березень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
153 переглядів

Третє тогорічне число московського часопису «Неприкосновенный запас» відкрито розділом із книжки Люка Болтанскі й Ева К’япело «Новий дух капіталізму», в якому йдеться про амбівалентність ідей соціяльного звільнення та нових форм гніту й відчуження: звільнення через споживання, на думку авторів, – новий вид мімікрії капіталізму.

Алєксандр Янов міркує про цивілізаційну нестійкість Росії, історичні причини якої, вважає історик, полягають у нестабільності «супра-ідентичности» (як він слідом за американським дослідником Айрою Страусом називає ідентичність, ширшу за етнічну та національну) – ваганнях між «европейськістю», «евразійськістю» та «особливим шляхом».

Перший тематичний блок цього числа – «Що нам Азія?». Історик Марлен Ларюель оглядає історичну двоїстість російського погляду на Схід, варіяції російського орієнталістського дискурсу від скитських мітів слов’янофілів до неоевразійства 1990-х років; журналісти Алєксандр Куланов і Юлія Стоноґіна пишуть про творення російського образу Японії, міжнародник Алєксандр Лукін – про історичну еволюцію образу  Китаю; соціолог Ґілберт Розмен оглядає російські уявлення про Східну Азію між 1927 і 2003 роками, які змінювалися під впливом політичних реалій, а подекуди й самі творили їх; у дописі культуролога Іґоря Єрмаченка йдеться про обігрування «далекосхідних» тем у постмодерній російській літературі.

У другій тематичній добірці «Відтінки економіки» Вадім Радаєв, Юрій Латов і Ґеорґій Сатаров розглядають соціяльні аспекти економічних реформ; цій же темі присвятив свою авторську колонку «Соціологічна лірика» Алєксєй Лєвінсон.

Третя тема – «Що кому порнографія?». Культуролог Вадім Міхайлін аналізує давньогрецьку «грайливу» культуру й европейську порнографію новітнього часу. У фокусі уваги автора – труднощі дефініції (добряча частина світової мистецької класики – формально порнографія), історична детермінованість уявлень про непристойне (Горацій вільно публікував те, що нинішні публікатори вилучають), підґрунтя гомосексуальної культури в античності й новітні часи. Історик Бенджамен Ґішар розповідає про цензорів і порнографію в Росії сто років тому. Лінда Уільямс аналізує кіновтілення порнографії й нюанси еротичних фільмів «на екрані» і «в кінозалі».

Кінокритик Дмітрій Комм заперечує репутацію Алєксандра Сокурова як інтелектуального, «високого» режисера, наполягаючи на підставовій кічовості його фільмів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій