П’єр Розанвалон, Андрєй Зорін, Кім Лейн Шепель. Неприкосновенный запас: Дебаты о политике и культуре, 2002, № 3/23

Жовтень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
34 переглядів

Третє цьогорічне число московського «НЗ», що виходить як есеїстичний додаток до видання «Новое литературное обозрение», відкриває розділ «Ліберальна спадщина», цього разу присвячений ліберальній критиці лібералізму за версією французького історика та політичного філософа П’єра Розанвалона (у перекладі Єлєни Мікаелян друкуються фраґменти з його книжки «Утопічний капіталізм. Критика економічної ідеології»). Андрєй Зорін на своїй авторській сторінці «Міти і символи» розмірковує про футбол як «символічну проєкцію світу національних держав у добу всеохопної глобалізації». Під рубрикою «Культура політики» вміщено роздуми американського правознавця Кіма Лейна Шепеля про «тінь Совєтського Союзу», а власне різноспрямовані тенденції часів холодної війни в конституційному законодавстві США, підживлювані під новопроголошеним гаслом «війни з тероризмом». Тут-таки відомий російський правник-дисидент Сєрґей Пашин досліджує проблеми судової реформи у пострадянській Росії. Розділ «Політика культури» присвячено феноменові московського метра, який аналізує професор Нотингемського університету Євґеній Добрєнко, а також британські мистецтвознавці Майкл О’Магоні («Записки із підземки: Московське метро і фізкультура в 30-ті роки XX століття») і Бірґіт Боймерс («Подорож під землю: метро на екрані»).

Перша тема числа – російські реформи та реформатори в Росії: ірландський політолог Нейл Робінсон пише про державу й економічні реформи в контексті фіскальної кризи, а британські дослідники Дейвід Вайт і Аксель Кене – відповідно, про два шляхи лібералізму в посткомуністичній Росії, уособлювані партіями «Яблоко» та СПС, і про російські концепції державности крізь призму західної політичної теорії. Соціологічний пам’ятник тим реформам споруджує на сторінці «Соціологічної лірики» Алєксєй Лєвінсон. Друга тема (власне, продовження першої) – «Економічне зростання та реформи». Під цим гаслом уміщено матеріяли проведеного у фонді «Ліберальна місія» круглого столу «Стаґнація після росту чи нестійке зростання? Про стан і перспективи російської економіки». Третьою темою є лібералізм XIX століття: італійський літературознавець Ґвідо Карпі міркує про те, чи були слов’янофіли лібералами; філософ зі Швейцарії Руслан Хестанов описує інструменталізацію свободи в ліберальній думці, заразом з’ясовуючи, якою мірою спадщину Алєксандра Ґерцена можна відносити до ліберальної парадигми; нарешті, редактор «НЗ» Міхаіл Ґабович розглядає «багатоликий лібералізм», порівнюючи концепції XIX століття із сучасним поглядом на «національні особливості». Лист до редакції стосовно антидемократичности критики оприлюднює Іріна Давидова. В «Нових інституціях» уміщено інформацію про французько-російський центр суспільних і гуманітарних наук.

У цьому номері започатковано нову рубрику «Огляд журналів», яка має на меті представляти панораму інтелектуальної періодики, «картографуючи» сучасний інтелектуальний простір та орієнтуючи у ньому свого читача. Панораму журналів редакція починає з Франції – батьківщини інтелектуальної періодики. Розділ «Нові книги» цілком відведено під огляди та рецензії на російські й іноземні книжки, присвячені глобалізації.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Квітень 2019
Число присвячено пам’яті російського історика, правозахисника і громадського діяча, голови...
Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...

Розділи рецензій