Галина Яворська, Олександр Богомолов. Непевний об’єкт бажання. Європа в українському політичному дискурсі

Травень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
200 переглядів

Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.

Книжку Галини Яворської та Олександра Богомолова важко назвати монографією: попри традиційно-наукову її структуру, вона все-таки більше схожа на розгорнутий нарис. Та від того вона аж ніяк не робиться менш цікавою. Автори аналізують образ Европи в сучасному українському політичному дискурсі, усвідомлюючи непевність і неоднозначність цього образу. Вони звертають увагу на симптоматичні його прояви й у такий спосіб мають аналізувати не лише концептуальні метафори або схеми моделювання політико-географічного простору, але й ширший горизонт їх джерел.

Правда, викликає запитання підхід до представлення аналізованих текстів. На початку роботи зазначено, що матеріялом студій «слугував укладений авторами електронний корпус текстів та слововживань на теми Европи та европейської інтеґрації в українських медіях за період 2001–2006 рр.». Також сказано, що «для фахівця в галузі аналізу дискурсу не так важливим є індивідуальне авторство, а скоріше – послідовне відтворення представниками тієї або іншої спільноти усталених концептуальних схем». Проте в книжці бракує посилань на джерела самих текстів, висловів – за малими винятками (і в них позначено якраз авторство, а не місце оприлюднення). Неназивання джерел висловлювань усе-таки не надто узгоджується з поважними заявками авторів на початку про потребу розуміти українську «медіятизовану політику».

Перший розділ дослідження є доброю заявкою на продовження діялогу з авторами щодо орієнтирів у розвитку міждисциплінарности, котра живиться не лише методами соціяльних студій чи студій культурологічних, але й здобутками лінґвістичного повороту у філософії, хоча почасти це і виглядає лише як перші кроки, бо найяскравіша тема – зв’язку між проблематикою ідентичности і дискурсивними практиками та їх змінами – з’являється лише на початку й надалі майже не розвивається.

Проте часом складається враження, що дослідники вимушено скорочували свій розмисел або вибирали з інших джерел щось на кшталт стислого конспекту, майже обриваючи окремі положення, подаючи інші тільки тезово або супроводжуючи їх лише одним-двома прикладами, не фіксуючи динаміки у розвитку тої чи тої метафори. Так сталося з метафорою міжперсональних стосунків і з метафорою персоніфікації. Аналіз семантичного поля бажання хоч і пропонує багато ориґінальних ходів розмислу, але іґнорує повороти думки в рамках психоаналітики бажання (до слова – своє ставлення до цього типу аналітики автори так і не висловлюють чітко, тому важко зрозуміти їхню позицію в цьому плані). Однак саме цей розділ є найкращим свідченням того лінґвістичного первня, про який було заявлено на початку, і саме ця лінія мала би розгортатися далі. Семантику конструювання дійсности бажаної Европи проаналізовано тут із більшою пильністю, побіжні результати аналізу, маленькі штрихи на шляху до створення своєрідної «бази даних» образів бажаної Европи можуть давати десятки векторів для подальших студій. Ці маленькі штрихи та побіжні зауваження містять інколи більше інформації, ніж маґістральні висновки. Часом здається, що у фіналі роботи автори прагнуть загладити окремі помічені суперечності в аналізованому дискурсі й не всі намічені лінії розмислу взагалі доходять від початку книжки до її закінчення.

Хоча одна з ліній таки простежується майже в усіх розділах. Ідеться про співвідношення ідентичности національної та европейської і про семантику ідентичности загалом. Але ця тема виглядає дещо занедбаною, якщо не брати до уваги аж надто загальних висловлювань. Вочевидь обмежити саму книжку лише горизонтом політології або лінґвістичного та дискурсивного аналізу було б недалекоглядно, проте політологічний вектор її найяскравіший, хоча загалом видання і виглядає з початку і до кінця більше пропозицією до розмови, ніж відповіддю на запитання.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Сергій Гірік ・ Грудень 2017
Новозаснований журнал видає невеликий київський think tank — Центр вивчення повстанських рухів (...

Розділи рецензій