Віталь Сіліцький, Пьотра Натчик, Олесь Зеліхманов.... Найноўшая гісторыя беларускага парлямэнтарызму

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
79 переглядів

Менск: Аналітычны Грудок, 2005.

Політичні перетворення, що відбулися в Білорусі протягом останнього десятиліття, політолог Віталь Сіліцький окреслює так:

Після референдуму 1996 року в Білорусі зникла політика як процес здобуття й користування владою, що відбувається в умовах електоральної конкуренції або змагання еліт. У Білорусі з 1996 року політикою насправді займається тільки одна людина – керівник держави. Решта або силкуються здобути важелі адміністративного впливу за допомогою церемоніяльних по суті політичних інституцій (таких, як парламент і вибори), або ж намагаються використати церемоніял як засіб піяр-кампанії. Проте після кожного електорального циклу співвідношення сил залишається без змін. Політикою в Білорусі й надалі займається одна людина.

У вступній статті Віталь Сіліцький міркує про роль білоруського парламенту в найновішій політичній історії Білорусі. Висновок невтішний: відродження інституції навряд чи може відбутися шляхом нормальної, «системної» політики.

Матеріяли, вміщені в наступних розділах збірки, деталізують загальні спостереження. Пьотра Натчик розповідає про вибори до Верховної Ради БССР 1990 року, розглядає процеси, що супроводжували парламентські вибори й перший лукашенківський референдум 1995 року, аналізує результати референдуму й довиборів 1996 року. Про вибори 2000 року в палату представників розповідає Олесь Зеліхманов, а Андрей Ляховіч висвітлює зовнішньо- й внутрішньополітичний контекст напередодні виборів і референдуму в справі «третього терміну». Предмет зацікавлень Андрея Казакевіча – культурне тло білоруської політики після 2001 року (насамперед зміни в офіційній ідеології), політичний розвиток опозиції в 2003–2004 роках, сумнівна роль соціологічних досліджень у політичній кампанії 2004 року. Юрась Чавусав аналізує стратегію й тактику влади у 2003–2004 роках, перебіг і наслідки політичної кампанії 2004 року, а також особливу роль і специфіку спостереження за білоруськими виборами 2004 року.

Збірку закриває післямова Віталя Сіліцького про ситуацію й тенденції в білоруській політиці після виборів і референдуму 2004 року.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...
Андрій Блануца ・ Червень 2017
Представлені в збірнику дослідження стосуються історичної політики, здійснюваної в країнах...

Розділи рецензій